Від спільних ініціатив до практики: як Україна поширює знання про міжнародне гуманітарне право

Як зробити так, щоб під час війни дотримувалися правил? І чи можуть освітні ініціативи вплинути на забезпечення норм МГПМіжнародне гуманітарне право More комбатантами та захистити цивільних осіб? Саме про це йшлося на конференції «Міжнародне гуманітарне право: національний та регіональний вимір», що відбулася у Києві. Захід організували Товариство Червоного Хреста України за підтримки Данського Червоного Хреста.

Конференція зібрала експертів – від представників державних органів до правозахисників, фахівців з гуманітарного права та академічної спільноти. Долучилася і Українська Гельсінська спілка з прав людини. Керівниця освітнього департаменту УГСПЛ Олександра Козорог виступила під час панельної дискусії «МГПМіжнародне гуманітарне право More у дії: імплементація міжнародних конвенцій в Україні».

В умовах повномасштабної війни в Україні міжнародне гуманітарне право (МГПМіжнародне гуманітарне право More) – це не просто теорія, а життєва необхідність. Саме МГПМіжнародне гуманітарне право More регулює захист жертв збройних конфліктів та обмежує методи і засоби ведення війни.

Протягом дня учасники обговорили три ключові теми: роль місцевих громад у впровадженні норм МГПМіжнародне гуманітарне право More, практичні аспекти імплементації міжнародних конвенцій в Україні та майбутні виклики у сфері МГПМіжнародне гуманітарне право More. Особливу увагу приділили документуванню воєнних злочинів, захисту цивільного населення та критичної інфраструктури, а також роботі з внутрішньо переміщеними особами. 

Представники державних органів, міжнародних організацій та громадського сектору поділилися своїм досвідом та баченням розвитку системи МГПМіжнародне гуманітарне право More в умовах поточних викликів. Конференція стала важливим майданчиком для обміну думками між практиками та теоретиками, між представниками національного та міжнародного рівнів.

Від теорії до практики: як це працює в Україні?

Панельна дискусія «МГПМіжнародне гуманітарне право More у дії: імплементація міжнародних конвенцій в Україні» стала важливою платформою для обговорення практичних кроків держави у сфері міжнародного гуманітарного права (МГПМіжнародне гуманітарне право More). Модерувала дискусію Софі Х’юве, радниця з правових питань Делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні.

Спікерами панельної дискусії виступили:

• Інна Заворотько – підполковник юстиції, заступниця начальника відділу міжнародного права Департаменту юридичного забезпечення Міноборони України;
• Денис Шарко – старший викладач кафедри правового забезпечення та правоохоронної діяльності Київського інституту Національної гвардії України, підполковник
• Ксенія Корнієнко – старша юристка Регіонального центру прав людини
• Олександра Козорог – керівниця освітнього департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини
• Володимир Пилипенко – доктор юридичних наук, заслужений юрист України, директор Інституту міжнародного права та інновацій.

Основна увага була зосереджена на тому, як різні державні й громадські інституції допомагають державі реалізовувати положення Женевських конвенцій та як впроваджують його у різних сферах. Серед ключових тем – звітність держави у сфері МГПМіжнародне гуманітарне право More, дотримання прав військовополонених під час воєнного стану, навчання військовослужбовців гуманітарним стандартам, виконання зобов’язань щодо поширення знань з МГПМіжнародне гуманітарне право More, а також захист культурних цінностей у період війни. 

Крім того, Інна Заворотько представила важливий для України документ – «Добровільний звіт у сфері міжнародного гуманітарного права Міністерства оборони». Це 122 сторінки детального аналізу досвіду України в імплементації МГПМіжнародне гуманітарне право More, підготовленого оборонним відомством під час війни.

Дискусія показала, що Україна системно працює над впровадженням гуманітарного права як на рівні політик, так і через освіту та правозахисні практики.

Україна зробила значний прогрес у поширенні знань про МГП

Олександра Козорог, керівниця освітнього департаменту Української Гельсінської спілки з прав людини, розповіла про зміни у сфері поширення знань з МГПМіжнародне гуманітарне право More за останні роки.

– Якби ви запитали мене про це у 2018 чи 2021 році, відповідь була б абсолютно інакшою, – зазначила Олександра, згадуючи, як ще кілька років тому правозахисники буквально «стукалися» у двері Міністерства освіти і науки України, намагаючись відродити системне навчання з МГПМіжнародне гуманітарне право More у школах.

Ситуація значно змінилася після 2022 року завдяки об’єднанню зусиль державних інституцій та установ (Міністерства оборони України, МОН, НАДС, ДКВС, ВШПУ та ін), міжнародних партнерів, ТЧХУ та експертних громадських організації:

• Міжнародне гуманітарне право тепер присутнє в програмах усіх навчальних закладів Сил оборони, викладається під час базової загальної військової підготовки, для чого був розроблений Комплексний пакет матеріалів. 
• Тема МГПМіжнародне гуманітарне право More стала пріоритетною для підвищення кваліфікації публічних службовців (на лютий 2025 року онлайн курс на платформі Прометеус пройшло понад 11 тис. слухачів).
• Для правників, суддів, прокурорів та адвокатів систематично проводяться спеціалізовані тренінги в рамках професійної підготовки Національною школою суддів, Тренінговим центром прокурорів, Вищою школою адвокатури тощо.
• МГПМіжнародне гуманітарне право More викладається в системі підготовки та підвищення кваліфікації працівників пенітенціарних установ: Посібник для працівників Державної кримінально-виконавчої служби України та анімаційний серіал;
• Міжнародне гуманітарне право є складовою Державного стандарту профільної школи, розроблений спеціалізований курс, а також є поширений комплекс навчальних матеріалів для викладання МГП на сайті МОН.

Від нерозуміння до визнання

Одним з найбільших досягнень є зміна сприйняття МГПМіжнародне гуманітарне право More в українському суспільстві.

– У 2022-му році, коли ми починали ці процеси масового навчання цивільних, було дуже багато нерозуміння відмінності між військовим і воєнним злочином. Експерти МОН  звинувачували нас в тому, що ми застосовуємо у навчальних матеріалах «збройний конфлікт», а не вживаємо слово «війна», були претензії щодо неефективності МГПМіжнародне гуманітарне право More як інструменту зменшення страждань в умовах збройного конфлікту, а зараз вже, окрім цього, є чітке розуміння принципу розрізнення та багато чого іншого – згадує Олександра.

Можна зазначити, що тепер Україна має певний фундамент для системної реалізації міжнародних зобов’язань.

Від теорії до креативу: як МГП стає доступним

Прорив у навчанні — не лише формальна зміна, а й вплив на підготовку військових, публічних службовців, освітян та навіть школярів до реалій війни.

– За ці три роки розроблена величезна кількість класних, різних за формою, змістом, обсягом та мовою викладу навчальних матеріалів відповідно до потреб усіх цільових аудиторій. На будь-який смак та запит — безоплатних, доступних, починаючи від ґрунтовних академічних  та методичних посібників, онлайн курсів,  анімаційних роликів до настільної гри включно, розроблених конкретно під запити цільової аудиторії, – поділилася Козорог.

Особливо цікавим є підхід до різних аудиторій:

• Для дітей та підлітків — короткі навчальні відео, ігри та інтерактивні матеріали
• Для освітян — методичні матеріали для проведення занять; 
• Для військових — практичні посібники з фокусом на застосування досвіду в бойових умовах;
• Для публічних службовців — матеріали з акцентом на виконання їх функціональних обов’язків;
• Для працівників пенітенціарних установ — з акцентом на утримання військовополонених тощо.

Читати більше: Комплексні візуальні матеріали з міжнародного гуманітарного права

Виклики: не все так просто

Попри значний прогрес, залишаються і проблеми. Існують складнощі у відстежуванні конкретних результатів. Хоч і наразі спостерігаються якісні зміни, збільшується інтерес до тих чи інших аспектів міжнародного гуманітарного права, проте про визначені механізми зворотного зв’язку чи незалежну систему оцінювання якості знань зараз невідомо.

– Бачимо, наприклад, в процесі навчання публічних службовців, що внутрішньою мотивацією є інколи, на жаль, не можливість отримати знання, а  сертифікат, який дає години для підвищення кваліфікації, який свідчить про те, що людина там десь щось пройшла, – зізналася Олександра Козорог.

Іншим викликом є підготовка вчителів для викладання МГПМіжнародне гуманітарне право More у школах з 2026 року: 

– Ми дуже переживаємо, що з 2026-го року, коли діти мають вивчати міжнародне гуманітарне право в рамках профільної освіти, навчати цих дітей буде складно, тому що система підвищення кваліфікації педагогічних працівників не встигає за тим, щоб готувати якісно фахівців.

Сила у вірі та переконанні

Наостанок Олександра Козорог підкреслила найважливіше: 

– Дуже важлива власне віра в МГПМіжнародне гуманітарне право More того, хто викладає. Тільки це може змінити ставлення інших, і це важливо. Вірно підбирати аргументи, які можуть переконати у його ефективності, не зважаючи на те, що Росія його системно порушує, і показати доцільність і цінність його для України в цих умовах. Важливо збирати, систематизувати й поширювати позитивні кейси, коли знання МГПМіжнародне гуманітарне право More допомагало вижити цивільним, не скоїти воєнний злочин, забезпечити якісне виконання повноважень, отримати міжнародну підтримку та ін. 

Досвід України у впровадженні МГПМіжнародне гуманітарне право More, побудований на сучасних кейсах з реального життя, може бути корисним для міжнародних партнерів. Конференція стала ще одним кроком до розбудови системи поширення знань про міжнародне гуманітарне право та його практичне застосування в умовах війни.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber