Вебінар “Компаративний аналіз репарацій в країнах з перехідним правосуддям”

Жодна форма відшкодування шкоди, ймовірно, не буде задовільною для потерпілих від конфлікту, який сьогодні ми маємо в Україні. Який би режим перехідного правосуддя не був прийнятий і як би не розроблялися програми репарацій для супроводу жертв конфлікту, і вимоги справедливості, і диктат миру вимагають зробити щось для компенсації потерпілим.

Базовим принципом, що регулює репарацію, є restitutio in integrum або «повна реституція». Ця назва випливає з ідеї, що репарація має намагатись повернути жертву злочину до стану, який існував до злочину. Це є неможливим в деяких ситуаціях (зокрема, в справах, в яких йдеться про втрату життя або про тілесні ушкодження) та є досить проблематичним в інших справах, таких, як катування, сексуальне насильство, злочини, які не мають конкретного монетарного визначення. Традиційно суди застосовують грошовий підхід до визначення репарацій у цих справах, виходячи виключно з присудження грошової компенсації за всі економічно оцінені збитки внаслідок порушення.

Відшкодування, визначене таким чином, не може обмежуватися встановленими законом визначеннями максимальних сум компенсації або будь-яким підрахунком, який не випливає із суворої оцінки збитків. Особа чи особи, відповідальні за шкоду, включаючи державу, не можуть обмежувати свою відповідальність лише виплатою коштів, якщо на меті прийняти рішення щодо повної реституції.  Однак, навіть якщо теоретично таку шкоду можна було б оцінити фінансово, на практиці зрозуміло, що у багатьох випадках, особливо стосовно фізичної шкоди, такий підхід для більшості жертв є незадовільним.

Але яким чином зробити систему репарації правильною, продуманою, такою, що забезпечить сталий мир в Україні і унеможливить конфлікти в майбутньому? Про це поговоримо на вебінарі “Компаративний аналіз репарацій в країнах з перехідним правосуддям”.

Разом з Валерією Лутковською учасники проаналізують:

– досвід держав,  які пережили або переживають конфлікт;

– українську концепцію перехідного правосуддя та правильність вибудуваної у ній системи репарації.

Учасники/ці зможуть поділитися своїми думками та поставити запитання у коментарях.
Здійснюватиметься пряма трансляція.

Спікер: Валерія Лутковська, адквокатка, правозахисниця, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (2012-2018 рр.), колишня представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи.

📌 Участь безкоштовна.

📝Просимо попередньо зареєструватися за посиланням https://forms.gle/ZuD9okoonXcfYQ1x6 до 15.00 13 травня 2020 року.

Організатор: Українська Гельсінська спілка з прав людини у партнерстві з Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим та Український інститут з прав людини

⏰  Коли: 14 травня з 12:00 до 13:00

🌏Де: Фейсбук. Сторінка Української Гельсінської спілки з прав людини https://www.facebook.com/Ugspl, сторінка Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим https://www.facebook.com/ppu.gov.ua/ сторінка Українського інституту з прав людини https://www.facebook.com/UkrainianInstituteForHumanRights/

Довідково.
Перехідне правосуддя – це система правових заходів, судових та несудових, які застосовуються для переходу держави від збройного конфлікту до пост-конфліктного періоду та миру через подолання його наслідків і встановлення запобіжників, які унеможливлять повторення конфліктів. Напрями перехідного правосуддя – відшкодування збитків жертвам конфлікту, неупереджене судочинство щодо воєнних злочинців, правдиве відтворення фактів та подій під час війни, інституційні реформи задля мирного майбутнього. Кожна країна, яка пережила конфлікт, розробляє власну концепцію та модель перехідного правосуддя, адаптуючи іноземний досвід та передові практики із врахуванням місцевих особливостей. Більше дізнатись про українську концепцію можна тут: https://bit.ly/2yEriXA. Нині її доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

Цей захід став можливими завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.