Валерія Рачинська: «Нам потрібно нарешті покласти край охоті на відьом і декриміналізувати ВІЛ-статус»
18 жовтня 2019 року в приміщенні в ІА «Главком» відбулася прес-конференція УГСПЛ на тему: «Чому Україна повинна декриміналізувати ВІЛ-статус». Головними темами виступів спікерів були: інформування щодо актуального стану з розповсюдженням вірусу ВІЛ в Україні та в світі, проблематика подолання стигми щодо людей які живуть з вірусом ВІЛ (ЛЖВ), та позиція правозахисників щодо законодавчої криміналізації ЛЖВ за статусом (стаття 130 КК України).
Олександр Павліченко, Виконавчий директор УГСПЛ: «Незважаючи на те, що в останні роки вдалося досягнути значних успіхів в лікуванні захворювань на ВІЛ в Україні діє застаріла норма законодавства – стаття 130 КК, яка ставить усіх громадян України з ВІЛ+ статусом в положення потенційних злочинців, передбачує покарання до 3-х років ув’язнення і за якою ми маємо десятки судових вироків на рік. З правової точки зору Європейської Конвенції з прав людини формулювання яке закладене в статтю не є чіткім, не може вважатися законом і потребує зміни».
Олена Стрижак, Головуюча правління БО «Позитивні Жінки»: «Наша організація вже 5 років адвокатує зміни до Законодавства і 3 роки тому ми подавали пакет змін в якому наполягали на декриміналізації ВІЛ-статусу. Усі роки нашої праці, і як сервісної організації і як правозахисної організації, свідчать про те, що стигма та криміналізація ЛЖВ ведуть до страху людей перед розголошенням статусу, що додає перешкод ефективному лікуванню і соціалізації ЛЖВ».
Валерія Рачинська, Директорка відділу по роботі з регіонами “Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІД”: «Перш за все я хочу сказати, що до проблем Законодавства додається ще одна проблема – загальна байдужість ЗМІ до висвітлювання ситуації з ВІЛ/СНІДом. Якби цього не було всі би знали, що в липні 2018 року була офіційна Заява ВОЗ, яка наголошувала на тому, що люди з ВІЛ+ статусом, які приймають антіретровірусну терапію і мають мінімальне вірусне навантаження не мають жодних шансів передати вірус ВІЛ статевим шляхом. Ризик дорівнюється нулю. В Україні 92% ЛЖВ які приймають АРТ мають мінімальне вірусне навантаження. Ця застаріла норма закону додатково іх стигматизує і пригнічує гідність. Нам потрібно нарешті покласти край охоті на відьом і декриміналізувати ВІЛ-статус».
Світлана Мороз, Головуюча правління Євразійської Жіночої мережі зі СНІДу: «Наша організація приділяє підвищену увагу проблемі криміналізації ВІЛ-статусу. Ми моніторимо 12 країн регіону і маємо інформацію щодо абсолютно жахливих випадків пов’язаних з криміналізацією ЛЖВ. Наприклад, коли згвалтована жінка боїться подати до суду на гвалтівників, тому що має позитивний статус. Чинне Законодавство не тільки робить з ВІЛ+ людей потенційних злочинців, воно перекладує віну за зараження виключно на ЛЖВ та створює хибне уявлення щодо захищеності громадян. За такою логікою Держава повинна забороняти наявність діскордантних пар, та народжування дітей ВІЛ+ жінками. До того ж чинне Кримінальне Законодавство України суперечить тому ж Закону про СНІД в якому багато говориться про протидію стигматизації щодо ЛЖВ. 130 стаття КК України сприяє стигмі, шкодить доступу до лікування, та взагалі не бере до уваги наукові досягнення в боротьбі з ВІЛ/СНІДом за останні 20 років».
Відео прес-конференції
https://www.facebook.com/Glavcom.ua/videos/2762390470451887/
Обгрунтування правозахисної позиції БО «Позитивні Жінки» щодо негайної декриміналізації ВІЛ-статусу знаходиться за посиланням.
Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.