В Україні розширюється мережа недержавної безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим громадянам

У 2003 році в Україні збільшилася кількість пунктів безкоштовної правової допомоги малозабезпеченим громадянам. Про це у ході Всеукраїнської міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення, що відбулася 18 грудня 2003 року у Києві, повідомила заступник голови Ради, заступник Міністра юстиції України Лідія Горбунова.

Зокрема, кількість громадських приймалень, що безкоштовно надають правову допомогу малозабезпеченим верствам населення у 2003 році збільшилася на 120. В цілому по Україні діє 1807 громадських приймалень.

Протягом 2003 року збільшилася також кількість юридичних клінік, що надають безкоштовну правову допомогу малозабезпеченим громадянам. Сьогодні в усіх регіонах України діють понад 40 юридичних клінік, проти 25 – у минулому році. Лише у Київській області, де діє 68 приймалень та 4 юридичні клініки, до яких протягом 2003 року за безплатною правовою допомогою звернулось понад 2500 громадян.

Лідія Горбунова також зазначила, що задля покращення діяльності громадських приймалень у 2003 році проведено огляди – конкурси на кращу організацію їхньої роботи, зокрема в Житомирській, Донецькій, Закарпатській, Волинській, Хмельницькій та Херсонській області.

Найкращою визнана Донецька область – за активну участь у наданні правової допомоги громадянам, зокрема мешканцям віддалених районів сільської місцевості, через створену мережу громадських приймалень, виїзних консультативних пунктів та роботу юридичних клінік, а також організацію правороз’яснювальної роботи через засоби масової інформації.

Крім того, Житомирську область відзначено за якісну розробку методичних рекомендацій та проведення правоосвітніх заходів у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах. Закарпатську область відзначено за здійснення профілактичних заходів щодо упередження підліткової злочинності. Волинську область – за ефективне використання засобів масової інформації. Одеську область – за співпрацю з громадськими організаціями, зокрема використання можливостей фондів підтримки правової освіти, залучення до правоосвітньої роботи молодих юристів.

Можна зробити висновок, що держава уважно спостерігає за діяльністю неурядових організацій у сфері правової допомоги. Також вона не соромиться присвоювати заслугу щодо розвитку недержавної сфери надання правової допомоги, зокрема, громадські приймальні, юридичні клініки створюються виключно недержавними організаціями. Більше того, такі організації існують за рахунок виключно коштів іноземних фондів, що за словами народних депутатів загрожує „національній безпеці України”.

Також оптимістичний тон може змінитися, якщо згадати прийнятий закон про суспільні послуги, яким передбачено ліцензування надання правової допомоги малозабезпеченим. Це, очевидно, призведе до зменшення названих цифр та значного погіршення ситуації.