В Україні пропонується створити систему автоматизованого перехоплення телекомунікацій, яка забезпечить дотримання прав людини

Минулої п’ятниці, 26 березня, у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект “Про перехоплення та моніторинг телекомунікацій” (проект №4042-1), який визначає правові засади перехоплення і моніторингу телекомунікацій при проведенні оперативно-розшукової, розвідувальної і контррозвідувальної діяльності та досудового слідства.

Законопроект, у розробці якого взяли активну участь “Інтернет-асоціація України” (ІнАУ), громадські організації “Українська Інтернет-спільнота” (УІС), “Харківська правозахисна група” та Український союз промисловців і підприємців (УСПП), внесений як альтернативний до законопроекту “Про моніторинг телекомунікацій” (запропонованому Кабінетом Міністрів України), який на поточний момент перебуває на розгляді парламенту та одержав негативну оцінку комітету з Евроінтеграції.

Положеннями законопроекту №4042-1, передбачається створення системи автоматизованого дистанційного перехоплення телекомунікацій – захищеної телекомунікаційної мережі спеціального призначення, до якої підключені:

технічні  засоби перехоплення, які встановлюються безпосередньо на мережах операторів зв’язку;

 дозвільні термінали, встановлені в судових органах, які надають дозволи на перехоплення телекомунікацій;

  оперативні термінали, встановлені в оперативних підрозділах, які здійснюють оперативно-розшукову, контррозвідувальну, розвідувальну діяльність та досудове слідство;

протоколюючі термінали, встановлені в Уповноваженого Верховної Ради України з питань прав людини (омбудсмана).

Особа, щодо якої застосовувалося перехоплення, повинна бути поінформована про терміни перехоплення і зміст перехопленої інформації. Крім цього, омбудсман повинен щорічно публікувати статистичну звітність про перехоплення телекомунікацій в Україні в газеті “Голос України” та інших ЗМІ.

Термін перехоплення не може перевищувати 6 місяців (для порівняння: Франція – 4 місяці, Німеччина – 3 місяці, Фінляндія й Швеція – місяць). Перехоплення застосовується винятково до фізичних осіб, що підозрюються у скоєнні або організації тяжких і особливо тяжких злочинів.

При цьому, Служба безпеки України отримує повноваження спеціального уповноваженого органу з питань перехоплення і повинна організувати створення зазначеної системи автоматизованого перехоплення, має право одержувати від операторів зв’язку інформацію технічного характеру, здійснювати контроль над роботами, пов’язаними з розробкою та впровадженням систем дистанційного перехоплення, визначати порядок розробки, використання і модернізації таких систем.

Відповідно до висновків парламентського комітету ВРУ з Євроінтеграції, у проекті, розробленому КМУ, відсутні обмеження строків проведення моніторингу, “не передбачені гарантії проти зловживань із боку працівників правоохоронних органів, оскільки контроль над відповідним підрозділом СБУ здійснює інший підрозділ цієї служби. Відсутній також контроль і публічна звітність правоохоронців про кількість перехоплень і їхню ефективність”.

“Законопроект, розроблений КМУ, на жаль, не відповідає нормативним актам Європейського Союзу й Ради Європи у сфері захисту прав людини. Прийняття цього законопроекту призведе до неможливості подальшого залучення України до європейських процесів. Саме тому ми пропонуємо замінити його на законопроект, підготовлений за участю громадськості. При цьому наш законопроект забезпечує спецслужбам можливість ефективно виконувати свої функції”, – вважає автор подання законопроекту, народний депутат України, член комітету з питань Європейської інтеграції Валерій Лебедівський . – “Наш проект враховує досвід, накопичений країнами Європи, і сприяє європейської інтеграції”.

Розробниками законопроекту №4042-1 є:

Лебедівський Валерій Анатолійович, народний депутат, обраний за округом №221 м. Києва

Дядюра Ігор Григорович, голова всеукраїнської громадської організації “Українська інтернет-спільнота”, генеральний директор ЗАТ “Технологічні системи”

Захаров Євгеній Юхимович, співголова “Харківської правозахисної групи”

Олексіюк Оксана Володимирівна, юрист, член юридичного комітету Інтернет Асоціації України

Попова Тетяна Володимирівна, голова правління Інтернет Асоціації України.

Целуйко Олег Ігорович, юрист “Харківської правозахисної групи”

Пекар Валерій Олександрович, голова комісії Українського союзу промисловців і підприємців з питань телекомунікацій

Шкарлат Марія Юріївна, “Интерньюз-Україна”

Щербатюк Максим Володимирович, юрист Інтернет Асоціації України

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій