В Україні потерпілим відшкодовуватимуть збитки, заподіяні злочином
Урядовий комітет з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності на своєму засіданні 26 березня 2004 року схвалив Концепцію забезпечення захисту законних прав та інтересів осіб, що постраждали від злочинів. Проект, що був розроблений Міністерством юстиції України, має на меті визначити напрямки державної політики у сфері надання допомоги потерпілим від злочинів та розвитку ефективної системи захисту їх прав та законних інтересів.
Як повідомив Міністр юстиції України Олександр Лавринович, з прийняттям Концепції, буде визначено концепцію державної політики, в рамках якої здійснюватиметься комплекс заходів, що „максимально ефективними засобами забезпечать захист осіб, які постраждали від злочинів”
Проектом пропонується поетапна реалізація Концепції, на першому етапі (2004-2006 роки) буде вивчено світовий досвід з питань захисту прав та інтересів потерпілих, а також розроблено законодавство з питань захисту прав та інтересів потерпілих та механізму реалізації їх прав.
На другому етапі (з 2006 року) буде запроваджено в практику відшкодування потерпілим шкоди, заподіяної злочином, встановлено обсяги відповідного бюджетного призначення у загальному фонді державного бюджету. А також створено сприятливі умови для діяльності громадських організацій і фондів у сфері надання допомоги потерпілим. На другому етапі планується також забезпечення участі України у відповідних заходах з впровадження міжнародних принципів захисту потерпілих, у рамках ініціатив ООН, Ради Європи, Європейського Союзу.
Олександр Лавринович повідомив, що відповідно статистичних даних лише протягом 2003 року в Україні від злочинів постраждало 352 тис. громадян. Сума збитків, завданих при цьому громадянам, становила близько 100 млн. гривень.
При цьому, за словами Міністра, на сьогодні залишаються не визначеними основні напрями державної політики та стратегія діяльності в цій сфері. Відсутня загальнодержавна програма забезпечення захисту прав та законних інтересів потерпілих. Крім того, потребують вирішення питання про статус потерпілого і розширення його прав у кримінальному процесі. Немає і механізму відшкодування потерпілим шкоди за рахунок держави.
„Хоча у багатьох випадках потерпілі можуть отримати за рішенням суду відшкодування заподіяної злочином шкоди, проте в повному обсязі це рідко здійснюється на практиці. А у випадках, коли особу, яка вчинила злочин, не встановлено або якщо вона переховується, чи є неплатоспроможною, взагалі не здійснюється.” – наголосив Олександр Лавринович.
За словами Міністра юстиції, на сьогодні потерпілий не має права на безоплатну правову допомогу, позбавлений можливості брати участь у багатьох слідчих діях. Законодавство не враховує інтереси потерпілих під час прийняття рішень щодо подальшого провадження у кримінальній справі, оскільки слідчий, зокрема, не зобов’язаний повідомляти потерпілого про направлення справи за підслідністю чи про зупинення слідства. Не повною мірою захищаються права потерпілого під час перегляду справи. Законодавством не передбачено обов’язкового направлення потерпілому копії вироку, що ускладнює, а інколи навіть виключає можливість його своєчасного оскарження.
У проекті Кримінально-процесуального кодексу обсяг прав потерпілого залишається без змін, тобто він не враховує потребу реформування правового статусу потерпілого.
Однак найбільш гострою та соціально значущою проблемою, наголосив Олександр Лавринович, є відсутність ефективного механізму відшкодування потерпілим матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.
Взагалі, таке прагнення держави, звісно, є позитивним, але вже надто декларативним. На сьогодні практично не можливо отримати відшкодування за неправомірні арешти, бо на це немає начебто коштів. А тут мова йде про відшкодування усієї шкоди заподіяної всіма злочинами та ще й про моральну шкоду не забувають. Якось дуже популістські звучить. Такої розкоші не дозволяють західні більш заможніші країни, де такі відносини врегульовані у сфері страхування від злочинів та заподіяння відповідної шкоди. Тобто там переважно страхувальники несуть відповідні ризики і вони відповідно вимагають від правоохоронних органів належного розслідування злочинів.
Секретаріат Ради українських правозахисних організацій