До реєстру будуть вноситися дані про дату надходження документів, назву та місцезнаходження (телефон) постійного третейського суду, дані про засновника, дату затвердження положення та регламент третейського суду, дату реєстрації та реєстраційний номер, дані про орган самоуправління, а також інформація про зміни в документах. В реєстр Міністерства юстиції України будуть заноситися всі зареєстровані третейські суди, засновниками яких є громадські об’єднання і всеукраїнським статусом. Крім того, територіальні органи юстиції вестимуть регіональні реєстри постійних третейських судів, куди планується заносити дані просуди з засновниками – місцевими громадськими об’єднаннями.

Інформація, занесена в реєстр Міністерства юстиції і регіональні реєстри третейських судів, буде відкритою. Тобто ці дані можуть надаватися будь-якій фізичній чи юридичній особі, що звернеться із запитом у відділи легалізації об’єднань громадян Мін’юсту і його регіональних підрозділів. 14 вересня 2004 року Міністерство юстиції вже зареєструвало перший в Україні Постійний незалежний третейський суд, створений при Всеукраїнській громадській організації „Ліга юридичного захисту інтересів споживачів”.

Як повідомляє ЛІГАБізнесІнформ, після перевірки Мін’юстом засновницьких документів, що були представлені на реєстрацію, Постійний незалежний третейський суд отримав свідоцтво №1. На сьогоднішній день в Міністерство подані на розгляд документи про заснування ще одного третейського суду. Відповідно до законодавства, реєстрація проходить протягом п’ятнадцяти днів з моменту подачі відповідної заяви і вважається створеним лише з моменту його державної реєстрації. Варто нагадати, що Закон України „Про третейські суди” (№1701-IV) був прийнятий 11 травня 2004 року.

Закон регулює порядок створення та діяльності третейських судів («недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин») в Україні та встановлює обов’язкові для дотримання і застосування третейськими судами вимоги щодо третейського розгляду. Видами третейських судів, які можуть створюватися та діяти в Україні, є, зокрема, тимчасові третейські суди для вирішення окремого конкретного спору та постійно діючі третейські суди. Визначаються засади функціонування внутрішніх (розглядають спори виключно між резидентами) і міжнародних комерційних третейських судів.

Закон також закріплює положення, які регулюють завдання та принципи діяльності третейського суду, систему організації третейських судів в Україні, процес третейського розгляду, процедуру набрання чинності та виконання рішень третейських судів, третейське самоврядування, загальні положення про третейську угоду, витрати, що пов’язані з вирішенням спору третейським судом, встановлює форму рішення третейського суду та регламентує його виконання тощо.

Законом визначено, що третейські суди можуть вирішувати будь-які справи, що виникають з цивільних та господарських правовідносин, проте передбачено ряд винятків (наприклад, справи про визнання недійсними нормативно-правових актів, справи, пов’язані з державною таємницею тощо) Закон набрав чинності з дня його опублікування (оприлюднено в газеті «Урядовий кур’єр» від 16.06.04 – № 111).

РУПОР