В Україні активісти профспілок часто стають жертвами репресій з боку роботодавця

Люди, які намагаються відстоювати трудові права в Україні, часто стають жертвами репресій роботодавців. Про це 7 жовтня, у Всесвітній день дій профспілок за гідну працю, заявили представники Української Гельсінської спілки з прав людини та Конфедерації вільних профспілок України.

Правозахисники відзначають, що держава досі не створила належних умов для діяльності профспілок, забезпечення захисту їх прав. Правові механізми, які покликані захищати профспілки, і зокрема профспілкових активістів,  залишаються неефективними. Це можна бачити по багатьох прикладах переслідування цих людей. 

Михайло Волинець, голова Конфедерації вільних профспілок України, зазначає: «Створивши незалежну профспілкову організацію, почавши вимагати дотримання норм українського та міжнародного законодавства, наші активісти і лідери часто вступають у нерівний бій із владою, капіталом і навіть криміналітетом. Наших членів намагаються підкупити, погрожують їм звільненням і залякують їх та членів їхніх родин. У таких випадках профспілківці звертаються до міліції, прокуратури, але там не забезпечують реальний захист людини».

За словами Андрія Бондаренка,  заступника голови Вінницької обласної профспілкової організації трудящих, профспілкових активістів, які борються за кращі умови праці та гідну заробітну плату, незаконно звільняють з роботи, не допускають на підприємство. «До найбільш активних застосовують репресії: залякування, погрози, фізичні розправи та, навіть, поміщення у психіатричну лікарню», – стверджує Бондаренко.

Наслідки боротьби за гідну працю робітники можуть відчути вже на початку створення профспілкової організації. Сергій Стинка, голова профспілкової організації працівників Ізмаїльського морського торгівельного порту, розповів: «Коли ми створили незалежну первинну профспілкову організацію, адміністрація одразу знайшла цікавий метод «співпраці»: всі її засновники наказом начальника порту були «переміщені на постійне місце роботи» на іншу виробничу ділянку – забутий богом причал за межею міста. Нашим виробничим завданням стало прибирання території причалу від сміття».

Максим Щербатюк, програмний директор Української Гельсінської спілки з прав людини відзначає, що найменше можливостей щодо захисту своїх трудових прав мають профспілкові організації транспортної галузі. «Фактично через колізії в українському законодавстві, ці профспілки в Україні навіть позбавлені такого ефективного інструменту захисту своїх прав як страйк», – говорить експерт.

Це підтверджує Веніамін Тимошенко, голова Профспілки бортпровідників авіакомпанії «АероСвіт», який неодноразово зіштовхувався з порушенням трудових прав. Він особисто виграв декілька справ в суді, проте ситуації це не покращило. Коли ж працівники підприємства заявили про намір страйкувати, їм через суд заборонили це робити.

Наразі справа «Аеросвіту» знаходиться в Європейському суді з прав людини, який може змінити всю судову практику України і надати можливість працівникам транспортної галузі публічно висловлювати обурення діями роботодавця.

Варто зазначити, що на захист права на страйк українських авіаторів вступилася Міжнародна організація «Європейська конфедерація профспілок». Вони надіслали до Страсбургу ґрунтовний аналіз міжнародного законодавства, яке регулює право на протести.

Справа підтримується Фондом стратегічних справ України Української Гельсінської спілки з прав людини.