В Україні працюють над змінами до законодавства про наставництво

11 грудня відбулось перше засідання робочої групи з напрацювання законодавчих змін щодо наставництва в Україні. Захід ініціював підкомітет у справах сім’ї та дітей ВРУ. До нього долучились представники органів виконавчої влади та неурядових організацій. До робочої групи приєдналась експертка, заступниця керівника аналітичного відділу УГСПЛ Аксана Філіпішина. 

Відсутність соціалізації – одна з найбільших проблем, що постає перед вихованцями інституційних закладів. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, виявляються неготовими до умов реального життя за межами дитячих будинків. Допомогти з вирішенням цієї проблеми покликана практика наставництва. Суть її полягає у тому, що небайдужі дорослі залучаються до процесу знайомства дитини із «зовнішнім світом». Наприклад, на вихідні або під час канікул забирають вихованців інституційних закладів до своїх домівок і демонструють як влаштований побут, відбувається спілкування між членами родини, як дотримуються ритуалів та традицій. 

В 2016 році  парламент вніс зміни до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», доповнивши його положеннями про наставництво. А згодом  постановою Кабінету Міністрів України були затверджені «Положення про наставництво» та «Типовий договір про наставництво». Проте експерти змушені констатувати, що це не призвело до популяризації наставництва в Україні. 

Заступниця голови ВРУ Олени Кондратюк поділилась такими цифрами: 

•  90% випускників інтернатних закладів фактично не готові до самостійного життя;
•  50% скоюють злочини;
•  25% взагалі можуть стати безхатченками.

Також, за словами Олени Кондратюк, серед дітей-випускників інтернатів є й ті, що хочуть покінчити життя самогубством. 

Експерти визнають, що інститут наставництва в Україні не розвинений через низку причин. 

Наставництво в Україні врегульоване лише однією статтею Закону і найголовніше – звужено лише однією категорією. Йдеться про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а їх відсоток, як відомо, не такий і великий у інституційних закладах. Переважно у дитячих будинках перебувають так звані соціальні сироти – діти, яких покинули рідні батьки або ж ті діти, які очікують на рішення суддів щодо позбавлення їхніх батьків прав. Цей процес може розтягнутись, на жаль, на роки. Тому, щоб прискорити процес удосконалення наставництва можна піти шляхом точкових змін до існуючого законодавства, а вже далі, паралельно, братись за потреби за розробку нового великого закону, – зазначила експертка УГСПЛ Аксана Філіпішина. 

Одна з важливих змін, яка має відбутись в українському законодавстві – це розширення категорій дітей, на яких поширюватиметься наставництво. Також експерти наголошують на тому, що варто збільшити і види наставництва, наприклад, закріпити такі, як корпоративне наставництво, наставництво для молодих мам – випускниць сиротинців, наставництво для сімей у складних життєвих обставинах.

Головне зображення: https://depositphotos.com/ua

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber