Публікація

В цьому році можуть примусово ліквідувати 80 відсотків усіх політичних партій

Парламент невдовзі розгляне низку змін до Закону України „Про політичні партії в Україні”. Комітети Верховної Ради України вже рекомендують прийняти їх за основу. Зміни стосуються підстав примусової ліквідації політичних партій в Україні і виглядають непереконливо.

Напередодні нового року Головою Комітету Верховної Ради України з правової політики народним депутатом В. Онопенко були зареєстровані три постанови: дві про прийняття за основу проектів № 4251 та 4351-1 і про відхилення законопроекту № 4351. Проте профільним щодо усіх законопроектів є Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Проект Закону № 4351 про внесення змін до Закону України “Про політичні партії в Україні” (щодо реєстрації та анулювання реєстраційного свідоцтва) внесений Президентом України, що підсилює аргументи щодо серйозності зазіхань влади.

Ним передбачено, по перше зміни до статті 11 (жирним виділено пропоновані зміни):

„Політична партія протягом шести місяців з дня реєстрації забезпечує утворення та реєстрацію в порядку, встановленому цим Законом, своїх обласних, міських, районних організацій або інших структурних утворень, передбачених статутом партії, в Автономній Республіці Крим і в більшості областей України, містах Києві, Севастополі та відповідно у більшості їх районів, міст, районів у містах.”

По-друге, також зміни до статті 24, які передбачають скасування реєстрації партії в разі „необрання членів політичної партії народними депутатами України протягом двох скликань Верховної Ради України підряд”.

Цікаво, що проект № 4351 подається без відповідного обґрунтування.

Щодо першого положення, то очевидно це положення буде прийняте, бо міститься і в альтернативному проекті. Хоча також цікаво, бо існують суттєві бюрократичні бар’єри щодо утворення таких осередків, які висвітлені у обґрунтуванні проекту 4351-1. Також, очевидно, що більшість партій, маючи обласні осередки, не мають таких осередків у більшості адміністративних одиницях цієї області. Взагалі такий формальний підхід навряд чи є обґрунтованим, з огляду на різницю в кількості населення: тому може виникати ситуація, коли дуже численна партія не виконує формального показника по кількості осередків.

Друга пропозиція прямо дозволить скасувати реєстрацію близько 60 партій України, представники яких жодного разу не ставали народними депутатами.

Проект Закону № 4351-1 про внесення змін і доповнень до Закону України “Про політичні партії в Україні” (щодо реєстрації первинних організацій партії) внесений народним депутатом О.Ременюк (БЮТ) передбачає тотожне положення щодо наявності осередків, але містить також процедуру їх утворення.

В Законі України “Про політичні партії в Україні” стаття 11 регламентує норми, при яких протягом шести місяців з дня реєстрації політичної партії можливе утворення її регіональних структур в адміністративно-територіальних одиницях. В чинному Законі відсутня конкретна вимога реєстрації первинних організацій партії і її процедура.

На думку авторів проекту запропонований проект Закону конкретніше визначає адміністративно-територіальні одиниці та норми утворення в них регіональних структур політичних партій, що забезпечує недопущення різночитання тексту Закону з боку контролюючих органів та прийняття рішень не на користь політичних партій.

Окрім цього, первинні організації партії не є юридичними особами, вони не мають банківських рахунків, не ведуть окремий бухгалтерський облік своєї діяльності, не складають окремий баланс і, звісно, не є платниками податків.

Незважаючи на очевидні факти, в державні податкові служби на місцях направлений лист Державної податкової адміністрації України від 12 вересня 2003 року за №7762/6/28-1016, який, посилаючись на Інструкцію про порядок обліку платників податків від 19.02.1998 року №80, вимагає взяти первинні організацій партії, що не набули статусу юридичної особи, на податковий облік з поданням ними відповідних документів після державної реєстрації та взяття на облік в органах державної статистики.

Керівники первинних організацій партії, як правило, працюють на громадських засадах по причині відсутності власного бюджету. В той же час, навіть сама процедура постановки на податковий облік тягне за собою значні фінансові витрати. Окрім цього, для забезпечення періодичної звітності в податкові органи усі первинні організації партії повинні мати відповідного фахівця (бухгалтера), на утримання якого кошти фактично відсутні.

Таким чином, державними органами штучно створюються умови, при яких утворення і нормальна робота первинних організацій партії, що не набули статусу юридичної особи, стає неможливим, чим грубо порушується конституційне право громадян на свободу об’єднання і членство у політичних партіях для здійснення захисту своїх прав і свобод.

На думку авторів для легалізації первинних організацій партії, які не набули статусу юридичної особи на місцях достатньо офіційного письмового повідомлення органу Міністерства юстиції України.

Проект № 4251 внесений 13 жовтня 2003 року народними депутатами О.Турчиновим, О.Білорусом та С.Сас (всі з БЮТ) спрямований на певний захист політичних партій від Міністерства Юстиції України та Генеральної прокуратури України.

В Законі України “Про політичні партії в Україні” в ст.18, п.1 йдеться про те, що Міністерство юстиції України здійснює державний контроль за діяльністю політичної партії з питань додержання нею вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії.

Законопроектом, що подається до Верховної Ради України, пропонується вилучити з компетенції Міністерства юстиції контроль за додержанням партією вимог її статуту.

Ця пропозиція викликана кількома причинами. Статут політичної партії, згідно ст.8 чинного Закону “Про політичні партії в Україні” є документом, що регламентує відносини між членами партії і її статутними органами та між статутними органами партії. Згідно статуту будується організаційна структура партії, порядок її функціонування. Статутом регламентуються інші сторони внутріпартійної роботи в партії. В цілому статут партії, який реєструється в Міністерстві юстиції України, і відповідає законодавству України, є внутріпартійним документом, дія якого не виходить за межі партії і його вимоги добровільно виконуються лише членами партії.

Отже, контролювати державному органу влади, як проводяться партійні збори, які питання обговорюються, як ведеться звітність, чи сплачують члени партії членські внески, де і як зберігається документація і як згідно статуту вирішуються сотні інших питань, не тільки недоцільно, але в повному обсязі провести цю роботу просто фізично неможливо. Міністерству юстиції України є над чим працювати і без цього. Контроль же за виконанням партією вимог статуту, здійснюють, згідно самого статуту, відповідні статутні органи партії і в першу чергу члени партії.

В зв`язку з вищезазначеним, а також з метою конкретизації питань, що підлягають перевірці з боку контролюючих органів, а також незаконних втручань з їх боку у внутрішньопартійну діяльність партій, пропонується в частину 2, ст.18 доповнити словами “… з питань зазначених у пунктах 1, 2 частини 1 цієї статті”.

В ст.8 чинного Закону в переліку органів, що здійснюють державний контроль за діяльністю політичних партій, Генеральна прокуратура України відсутня, а в ст.25 цього Закону вона може направляти подання до суду про заборону політичної партії, з тих же причин, що і Міністерство юстиції України. З метою приведення у відповідність змісту вищезгаданих статей Закону, а також розмежування діяльності з цих питань Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України і пропонується в п.1. ст..8 вилучити слова “…чи Генерального прокурора України”.

Ці пропозиції змін та прагнення зменшити кількість політичних партій не є несподіваними, а навіть закономірними та послідовними в контексті політичної реформи та декларованого переходу до парламентської республіки. Але існують небезпідставні побоювання, що дані пропозиції стануть ще одним інструментом для боротьби з опозиційними партіями та порушенням свободи асоціацій.

Нагадаємо, що за офіційними даними станом на 12 листопада 2003 року в Україні зареєстровано 96 політичних партій. І хто з них представляє інтереси людей?

Володимир Яворський,

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування