В Києві лікарі відмовляють в операції людям з вадами зору
Олені Волбенко загрожує повна втрата зору через те, що єдиний в Україні заклад, лікарі якого погодились її оперувати, з невідомих причин перестав здійснювати операції з пересадки рогівки ока.
Все почалося в лютому цього року, коли жінка готувалася до операції в Київському інституті мікрохірургії ока. Її вже поклали на «стаціонар», процедура мала бути проведена з дня на день.
Проте, раптом Олену та всіх сусідів по палаті, хто також очікував на операцію, виписали. Без будь-яких пояснень. Пацієнтам повідомили що з ними зв’яжуться через деякий час. Пройшло пів року. На всі запитання Олена отримувала відповідь: «Чекайте». Проте чим довше буде чекати жінка, тим більше вірогідності того, що вона осліпне назавжди.
З неофіційних джерел Олена дізналась, що операції не проводяться буцімто через те, що лікарі, які мають їх проводити, виступають свідками в гучній справі про чорних трансплантологів.
Проте, якими б не були причини, сотні людей в Києві та Україні не можуть отримати таку важливу медичну допомогу.
Ситуацію коментує юрист УГСПЛ Максим Щербатюк:
Законодавець закріплює право громадян на доступне і ефективне медичне обслуговування, на практиці у реалізації цього права існує безліч проблем, особливо, якщо мова йде про людей з інвалідністю. Так само і Конвенція ООН про права інвалідів визначає, що держава має вживати усіх належних заходів для забезпечення доступу інвалідів до послуг у сфері охорони здоров’я.
Зокрема, серед зобов’язань держави є забезпечення надання тих послуг у сфері охорони здоров’я, які необхідні інвалідам безпосередньо з причини їхньої інвалідності, зокрема послуги з ранньої діагностики, а в підхожих випадках – корекції та послуги, покликані звести до мінімуму та запобігти подальшому виникненню інвалідності, зокрема серед дітей і людей похилого віку.
На жаль ситуація, яка склалася із проведенням такої необхідної для незрячих людей операції в Україні яскраво показує проблему медичного забезпечення осіб з інвалідністю, коли декілька сотень осіб не можуть отримати належного медичної допомоги вже протягом тривалого часу і не відомо чи отримають її взагалі.