В Інституті міжнародних відносин презентували дослідження із застосування перехідного правосуддя

У ІМВ відбувся круглий стіл «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні»

23 травня 2017 року зала Вченої ради Інституту міжнародних відносин КНУ об’єднала за круглим столом цікаву композицію з вчених, правозахисників, адвокатів, викладачів та студентів. Протягом двох годин вони обговорювали поки що маловідому для українського суспільства тему так званого перехідного правосуддя (Transitional Justice). Одночасно круглий стіл «Базове дослідження із застосування правосуддя перехідного періоду в Україні» став свого роду презентацією тривалої роботи правозахисників та вчених з аналізу міжнародного досвіду у сфері примирення та подолання наслідків збройних конфліктів.

Із дослідженням можна ознайомитись на нашому сайті. 

Антон Кориневич, координатор наукової роботи Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у вступному слові нагадав, що пост-конфліктні держави, ставлячи за мету відновлення миру та режиму верховенства права, досить часто звертаються до моделі правосуддя перехідного періоду. Працюючи з наслідками вчинених  під час конфлікту масових порушень прав людини та маючи за кінцеву мету досягнення національного примирення, зазначена модель передбачає одночасну діяльність держави у чотирьох основних напрямках: кримінальне судочинство, відшкодування завданих збитків жертвам, інституційні реформи, констатація істини. З оглядом на це обізнаність фахівців та законодавців щодо правосуддя перехідного періоду є необхідною, аби адаптувати діяльність органів влади до нових викликів в період збройного конфлікту та по його закінченню.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Аркадій Бущенко зазначив, що правосуддя перехідного періоду, як модель переходу суспільства від умов збройного конфлікту до постконфліктного періоду, є на сьогодні найбільш сучасним підходом вирішення проблем, з якими Україна має справу три останні роки. Тому важливою, з огляду на це розуміння, є перспектива розробки національної правової моделі щодо запровадження основних принципів перехідного правосуддя.

Олег Мартиненко, керівник аналітичного напрямку УГСПЛ, розповів про історію цього досить нетипового дослідження.

На початку 2016 року ідея запровадження принципів правосуддя перехідного періоду у правозастосовчу практику України стала предметом попереднього обговорення за участю експертів Української Гельсінської спілки з прав людини, проекту USAID «Cправедливе правосуддя», Міжнародного фонду «Відродження» та Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини. Результатом зустрічі стало формування концепції дослідження та авторського колективу, до якого увійшли 16 фахівців з числа науковців, представників неурядових організацій, органів юстиції та адвокатури.

25 травня 2016 року за ініціативою УГСПЛ у Міністерстві юстиції відбувся міжнародний круглий стіл «Перспективи застосування правосуддя перехідного періоду в Україні», який зібрав близько 50 представників державних установ та органів влади, експертів міжнародних та неурядових організацій, науковців провідних академічних закладів України. Рекомендації круглого столу щодо запровадження правосуддя перехідного періоду були направлені на розгляд Адміністрації Президента та Кабінету Міністрів. Безперечним позитивним результатом круглого столу став початок формування мережі експертів в галузі правосуддя перехідного періоду, готових до реалізації кращих світових практик на теренах України.

Андрій Гладун, аналітик Центру Документування УГСПЛ, наголосив на важливості документування для ефективного впровадження механізмів правосуддя перехідного періоду. Зокрема, збір об’єктивної інформації про порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, вчинені усіма сторонами конфлікту, може слугувати фундаментом для подальших миротворчих процесів та відновлення справедливості. На сьогоднішній день держава може допомогти в цих процесах шляхом більш ефективного розслідування усіх заяв про злочини, вчинені на Сході України, та притягненням винних до відповідальності. Центр документування УГСПЛ, в свою чергу, готовий надавати органам, що здійснюють розслідування, свідчення потерпілих, зібрані в ході численних моніторингових візитів.

Під час круглого столу спікерами були обговорені сучасні пост-конфліктні моделі зарубіжних країн, доцільність амністії для воєнних злочинців, перспективи гібридних судів в Україні. Автори дослідження акцентували увагу учасників, що українська влада має зробити низку необхідних кроків для переходу від збройного конфлікту до постконфліктного стану:

• Докласти необхідних зусиль для запровадження механізмів Transitional Justice в діяльність правоохоронних та судових органів України. Спрямувати експертний потенціал для формування національних механізмів констатації істини, орієнтованих на примирення та неспричинення додаткового травмування жертв конфлікту (централізована база даних, спільна робота органів влади та неурядового сектору, документальне відновлення подій).
• Продовжити реформування правоохоронної та судової систем з фокусом на можливе запровадження так званих гібридних судових механізмів, зокрема, гібридних судів із законодавчо закріпленою процедурою залучення до їх складу іноземних суддів.

• Визначити на рівні правоохоронної та судової систем необхідність єдиних підходів щодо ідентифікації всіх жертв збройного конфлікту, забезпечивши їм ефективні компенсаторні засоби правового захисту, відновлення їхніх прав і свобод з урахуванням норм міжнародного права. Відновлення в правах, зокрема, має передбачати відновлення свободи, можливість користуватися усім обсягом прав людини, відновлення документів, що засвідчують особу, її сімейний статус та громадянство тощо.
• Провести національне обговорення питань реформи сектору цивільної безпеки; розробки відповідної політики та стратегії для захисту права на життя населення під час військових та надзвичайних ситуацій.
• Посилити спроможність українських фахівців, які працюють в сфері документування та розслідування воєнних злочинів та порушень міжнародного гуманітарного права, через освітні спеціалізовані програми.
• Прискорити розробку правових механізмів обміну полоненими, фіксації випадків обстрілів цивільних об’єктів, прозорого механізму визначення і розподілу компенсацій за пошкоджене і втрачене майно.

Запрошеними на круглий стіл були працівники Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, Міністерства  інформаційної політики України, Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, експерти міжнародних та національних неурядових організацій.  Також у круглому столі взяли участь випускники програми “Дистанційне навчання адвокатів правам людини”, які також входять до авторського колективу дослідження.