2 роки вів кампанію захиcту своїх прав колектив інженерів інституту “Херсонагропроект” (форма власності – колективна). Інститут має приміщення, які оцінюються в 1 млн. доларів США, яке хотіла відняти в них київська фірма.

Голова правління кооперативу “Херсонагропроект” Ольга Яловенко – героїчна жінка. Вона 2 роки відбивала в судах сфальсифіковані процеси. Коли в грудні 2005 року приміщення захопили озброєні найманці, вона майже 3 місяці разом з інженерами жила й працювала у мікроавтобусі біля інституту, по драбині лазила на 3-й поверх – єдиний поверх, де забарикадувалися інженери й не пустили бандитів. Коли вона з рішенням суду на користь колективу намагалася пройти в інститут, найманці з охоронної фірми її побили до струсу мозку. ЇЇ залякували, намагалися підкупити – нічого не вийшло.

Влітку минулого року київські загарбники запропонували їй хабара 400 тисяч гривень за те, щоб вона припинила боротьбу і віддала усі
документи інституту й печатку. Ольга Яловенко написала заяву в УБОЗ.

Далі вона діяла за вказівкою УБОЗівців, усі її розмови з киянами записвувалися. Коли загарбники поклали 400 тис. грн. на її рахунок і принесли виписку з банку, їх затримали убозівці. Про це писали у нас всі місцеві газети.

Прокуратура порушила кримінальну справу за дачу хабара. Але тих,хто давав хабара, того ж дня випустили, а справу прокуратура “поховала”. І ось 5 квітня 2006 року Вищий Господарський суд підтвердив право власності колективу “Херсонсагропроекта” на приміщення институту. І саме в цей день Ольга Іванівна виписалася з
лікарні після інсульту. А вже 10 квітня її закрили в КПЗ Суворовського райвідділу м.Херсона. Виявилося: ті, хто намагався дати їй хабара, написали заяву в прокуратуру про те, що Яловенко шахрайським методом виманила у них гроші. І Суворовська прокуратура порушила проти неї кримінальну справу,звинувачуючи у шахрайстві в особливо крупних розмірах. (Дивно: чому не проти УБОЗу, який керував усією операцією?).

Як розповіла учора в лікарні херсьонським журністам Ольга Іванівна, в КПЗ у неї відняли ліки, які вона мусила вживати по годинах, щоб не піднявся тиск і не сталося повторного інсульту. В камері-одиночці не було вікна, не було годинника, їй доводилося грюкати в двері і благати дати пігулку, і час від час їй давали, або не давали, – врешті решт вночі вона впала в безпам’ятство і лежала на нарах вже напівжива. В цей час її зайшов провідати знайомий міліціонер і викликав швидку допомогу. Пульсу майже не було. Їй постійно вливали ліки через крапельницю. Тим не менше, палату стерегли двоє озброєних міліціонерів. А вранці 11 квітня прийшов майор Чередниченко і дав команду прикувати її наручником за вільну від крапельниці руку до ліжка! При цьому він посилався на інструкцію 1936 року, де нібито сказано, що в лазареті затриманий має бути прикутий наручниками. А слідчий прокуратури намагався влаштувати допит, але лікарі не дозволили.

Херсонські правозахисники вели кампанію захисту прав колективу “Херсонагропроекту” впродовж 2-х років – ходили в суди, проводили прес-конференції,чергували в мікроавтобусі, сиділи в засадах, писали безліч листів у всі інстанції, їздили в Київ у Генпрокуратуру, у ВРУ. В кампанії брали участь 3 громадські організації, 3 газети, 1 телеканал, 2 радіо.

Вже у вівторок, 11 квітня журналісти пробилися в лікарню й зуміли крізь двері сфотографувати жінку під крапельницею,прикуту до ліжка, розповсюдили знімок по редакціях. Учора наручник зняли. Увечері до Ольги Іванівни прийшла делегація журналістів з різних видань, їх намагалися не пропустити, але лікар дозволила, і вони змогли поспілкуватися з Ольгою Іванівною. Серед міліціонерів піднявся переполох, вони почали з”їжджатися до лікарні, приїхав навіть начальник міліції – о 23.00! Міліціонери переконували журналістів і Ольгу Іванівну, що суд відправить її в СІЗО.

І ось сьогодні, на третій день затримання суд вирішив: підстав для затримання взагалі не було! Журналісти та правозахисники херсонщини звертаються про допомогу до всіх, хто хоч чимось може допомогти розібратися з цією ситуацією.