Харківська правозахисна група веде документування міжнародних злочинів (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини), ймовірно вчинених російськими окупантами в Харкові та Харківській області.

В даній статті ми публікуємо узагальнення опису подій, які відбулися у Харкові та Харківській області протягом перших 30 днів повномасштабної російсько-української війни (24 лютого – 25 березня 2022 року). Інформація в цій публікації є приблизною, спирається на зібрані нами дані та потребує уточнення.

Текст: Владислав Должко, Євген Захаров. Джерело сайт ХПГ

Детальний опис подій за період 24 лютого – 25 березня 2022 року та посилання на вихідні джерела інформації міститься у щоденних хроніках подій за цей період. Ми задокументвали у базі даних за цей місяць 562 епізоди 12 видів ймоірно скоєних воєнних злочинів.

Збір інформації триває. Просимо очевидців надсилати нам інформацію за формою, що додається.

1. Географічна локалізація

Місто Харків

Наявна інформація про масивні обстріли цивільної інфраструктури та житлових районів Салтівка, ХТЗ, Нові Будинки.

Також під обстріли потрапили щонайменше такі райони:

• Олексіївка, Холодна гора, Москалівка, П’ятихатки, Журавльовка, Новоселівка, Основа,
• райони станцій метро «Київська», «23 Серпня», «Ботанічний Сад», «Армійська»,
• райони вулиці Одеська, Клочківська, проспекту Гагаріна, Бєлгородського шосе,
• мікрорайони Павлове поле, Сонячний, Шатилівка, Шишківка, Велика Данилівка, житловий масив «Горизонт»,
• район Аеропорту, район Центрального ринку, район кінотеатру ім. Довженка,
• селище Жуковського,
• центр міста.

Харківська область

В області повідомлялося про масивні обстріли міста Ізюм та Ізюмського району, міст Чугуїв, Мерефа, Балаклія, селища міського типу Рогань.

Також обстрілів зазнали щонайменше такі населені пункти:

• місто Лозова,
• селища міського типу Пісочин, Печеніги, Козача Лопань, Високий, Дворічна,
• селища Циркуни, Руська Лозова, Яковлівка, Східний, Березівка, Слобожанське, Кутузівка, Слатине,
• села Хорошеве, Гороховатка, Зернове, Олексіївка, Підлиман, Попівка, Куньє, Веселе, Волохів яр, Лозовеньки, Донець, Заводи, Ржавець, Оскіл, Мілова.

2. Інформація про жертви серед цивільного населення

Відповідно до зібраних нами даних, за досліджуваний період (24 лютого – 25 березня 2022 року) в Харківській області від поранень під час артобстрілів та бойових дій загинуло щонайменше 272 цивільні особи, поранення дістали щонайменше 392 цивільні особи. Ці дані потребують уточнення в майбутньому.

За даними поліції Харківської області станом на 10:16 25 березня 2022 року з початку війни на Харківщині загинуло більше 300 цивільних, у тому числі 15 дітей.

Слід відзначити такі факти загибелі.

1 березня 2022 року під час обстрілів у Харкові загинула співробітниця спеціальної місії ОБСЄ Марина Феніна.

2 березня 2022 року під час обстрілу Харківської міськради загинула студентка Харківської духовної семінарії Наталія Скібіна, яка займалася волонтерством – фасувала ліки для лікарень.

10 березня 2022 року під завалами загинула депутатка Балаклійської міської ради Марина Осипенко.

14 березня 2022 року під час обстрілу Центрального парку ім. М. Горького загинув волонтер, який навпроти парку роздавав із машини гуманітарну допомогу.

16 березня 2022 року під час обстрілу району Салтівка із РСЗВ «Град» загинув Антон Хрустальов – волонтер, водій мікроавтобусу, на якому евакуювали людей.

18 березня 2022 року внаслідок обстрілу російськими окупантами Харкова загинув 96-річний колишній в’язень нацистських концтаборів Борис Романченко. У його будинок влучив російський снаряд.

23 березня 2022 року внаслідок російського обстрілу селища міського типу Старий Салтів загинула секретарка селищної ради Галина Курсачова.

3. Інформація про житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури, що зазнали пошкоджень в результаті військових дій

Згідно з дослідженою інформацією, внаслідок артобстрілів та бойових дій було пошкоджено щонайменше 909 будівель, споруд та інших інфраструктурних об’єктів різноманітного призначення. Серед них:

• Житлові будинки – 485;
• Об’єкти освітнього та наукового призначення (із врахуванням пошкоджень окремих будівель та корпусів) – 98, серед яких:
  • Дитячі садки – 32;
  • Школи – 48;
  • Вищі навчальні заклади та заклади професійної (професійно-технічної) освіти – 16;
  • Наукові заклади та установи – 2;
• Об’єкти медичного призначення (із врахуванням пошкоджень окремих будівель та корпусів) та медичний транспорт – 13, серед яких:
  • Лікарні, поліклініки – 10;
  • Інші медичні заклади та медичний транспорт – 3;
• Об’єкти культурного та рекреаційного призначення (із врахуванням пошкоджень окремих будівель та корпусів) – 12;
• Об’єкти релігійного призначення – 6;
• Об’єкти спортивного призначення – 5;
• Об’єкти цивільної інфраструктури – 173, серед яких:
  • Заводи, промислові об’єкти – 15;
  • Адміністративні будівлі – 11;
  • Об’єкти ресурсної інфраструктури та інфраструктури ЖКГ – 21;
  • Об’єкти транспортної інфраструктури – 10;
  • Гаражі та гаражні кооперативи – 47;
  • Інші об’єкти цивільної інфраструктури – 69;
• Цивільні транспортні засоби – 117.

Ці дані потребують уточнення.

Також повідомлялось, що станом на 23 березня в Харкові зруйновані 1143 об’єкти інфраструктури, з них 998 – житлові будинки.

4. Інформація про зникнення та викрадення українських публічних службовців, громадських активістів та інших осіб

Протягом документованого періоду наявна інформація про зникнення декількох осіб, серед яких щонайменше 1 дитина (2009 року народження).

1 березня 2022 року під час мирного мітингу мешканців міста Куп’янськ Харківської області проти окупації міста військами РФ зник безвісти депутат міської ради Микола Маслій.

17 березня 2022 року стало відомо, що російські окупанти викрали зі свого робочого кабінету голову Великобурлуцької територіальної громади Віктора Терещенка. Його тримали у райвідділу поліції та не відпускали. 18 березня 2022 року стало відомо, що Віктора Терещенка звільнили.

21 березня 2022 року російські окупанти викрали з власного будинку Циркунівського сільського голову Миколу Сікаленка. Повідомляється, що його було вивезено до окупованих Липців. Станом на ранок 25 березня 2022 року Микола Сікаленко досі знаходиться в полоні в невідомому місці.

5. Інформація про роботу гуманітарних коридорів та пунктів видачі гуманітарної допомоги

Згідно з проаналізованими даними, в цілому в Харківській області за перші 30 днів повномасштабної війни було заявлено про відкриття 10 гуманітарних коридорів для евакуації людей та ввезення гуманітарного вантажу. З них повністю або частково спрацювали лише 4 коридори.

Створення гуманітарних коридорів у різний спосіб блокувались окупаційними військами. Відтак, 6 коридорів не спрацювали, з яких 4 – через порушення режиму тиші та обстріли маршруту, 2 – через провокації з боку окупаційних військ, в тому числі повідомлялось про 1 захоплення гуманітарного конвою та 6 людей, що його супроводжували, яких звільнили наступного дня. Окремо повідомлялось про факт обстрілу гуманітарного транспорту.

Також повідомлялось про обстріли пунктів видачі гуманітарної допомоги. 24 березня 2022 року снаряд потрапив у людей, які стояли в черзі за гуманітарною допомогою до відділення Нової пошти (6 людей загинули, 15 – отримали поранення). 25 березня 2022 року окупанти обстріляли міську поліклініку, де знаходився пункт видачі гуманітарної допомоги (4 людини загинули, 3 – отримали поранення).

6. Інформація щодо фактів убивств, мародерства та пограбувань, ймовірно вчинених російськими військовослужбовцями

Повідомлялось, що в ніч на 13 березня 2022 року російські військові ймовірно вчинили мародерство у відділенні екстреної медичної допомоги у селі Петровське Балаклійської громади. За текстом повідомлення, «російські загарбники вибили двері у приміщенні, вкрали медичне обладнання: дефібрилятор, апарат ЕКГ, валізу з медичними виробами та автомобільний акумулятор», а «все інше майно потрощили та розбили».

Також повідомлялось, що 15 березня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ зайшли до гаража мешканця селища міського типу Чкаловське Чугуївського району Харківської області. Побачивши чоловіка, один із російських військових здійснив у нього постріл з автоматичної зброї. Чоловік помер на місці. Після цього військові країни-агресора забрали у померлого телефон, гроші, заволоділи його автомобілем Volkswagen T4 та втекли.

Висновки

Аналіз зібраної інформації дає підстави стверджувати, що мали місце загибель та поранення цивільних осіб, руйнування й пошкодження цивільних об’єктів – житлових будівель та об’єктів інфраструктури за рахунок навмисних обстрілів та невибіркових обстрілів.

Також проаналізована інформація дає підстави стверджувати, що ймовірно мали місце факти насильницьких зникнень, захоплень цивільних у полон, порушень режиму гуманітарних коридорів та напади на гуманітарні вантажі й колони, волонтерів, мародерства, вбивств та інші.

Ми вважаємо, що такі діяння можна попередньо кваліфікувати як воєнні злочини за статтею 8 параграф 2 пункти (а) (i), (iii), (iv), (viii), (b) (i), (ii), (iii), (iv), (v), (ix), (xx), (xxv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

Отже, на нашу думку, загалом за перші 30 днів повномасштабної російсько-української війни в Харківській області, ймовірно, було вчинено 12 видів воєнних злочинів, які в цілому можна охарактеризувати таким чином:

• умисне вбивство;
• умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень або шкоди здоров’ю;
• незаконне, безглузде та великомасштабне знищення майна;
• взяття заручників;
• умисні напади на цивільних осіб;
• умисні напади на цивільні об’єкти;
• умисні напади на склад гуманітарної допомоги, гуманітарний конвой, гуманітарну місію чи гуманітарний коридор;
• умисні напади, який призвели до випадкової втрати життя або поранення цивільного населення або пошкодження цивільних об’єктів або широкого, тривалого та серйозного збитку природному середовищу;
• напади або бомбардування будь-якими засобами міст, сіл, житлових будинків або будівель, які не захищені і які не є військовими об’єктами;
• умисні напади, які призвели до пошкодження чи знищення історичних пам’яток, лікарень, релігійних споруд, закладів освіти, науки, мистецтва;
• застосування зброї або засобів війни, які призводить до надмірних пошкоджень або непотрібних страждань або є невибірковими;
• перешкоджання гуманітарним місіям у доставці води та їжі.