Усиновлення в умовах війни: правове регулювання та особливості реалізації

Яким чином війна вплинула на процедури усиновлення дітей та які ризики можуть виникати – основні питання, які розглянули учасники вебінару «Усиновлення в умовах війни: правове регулювання та особливості реалізації». Спікером виступила експертка з питання протидії дискримінації, гендерної рівності та захисту прав дітей, заступниця керівника аналітичного відділу УГСПЛ Аксана Філіпішина. Пропонуємо ознайомитися із короткою текстовою версією лекції.

Через війну загострюються проблеми бідності, збільшується кількість проявів домашнього насильства, погіршується ментальне здоров’я, що в сукупності впливає на дітей та збільшує ризики їх посиротіння.

З огляду на це, важливим кроком з боку держави є надання підтримки сім’ям з дітьми, які потрапили в складні життєві обставини, і водночас сприяння у влаштуванні в сім’ї громадян України дітей, які втратили власну родину.

Правове регулювання усиновлення

На законодавчому рівні усиновлення визначено першою за пріоритетністю формою влаштування дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування оскільки воно:

• відповідає найкращим інтересам дитини: після усиновлення дитина втрачає статус сироти або позбавленої батьківського піклування, і входить в сім’ю на правах сина чи доньки з усіма правами і обов’язками за сімейним і цивільним правом;
• відповідає інтересам сім’ї: родина приймає до себе на виховання дитину на правах рідної, отримує від держави допомогу при усиновленні в розмірі, що дорівнює допомозі при народженні дитини;
• відповідає інтересам держави: зменшується чисельність дітей-сиріт, обов’язок щодо виховання та  утримання дитини переходить до усиновлювачів.

Проте з 24 лютого 2022 року, на певний час, ускладнилася робота державних установ, соціальних служб та судів, відбулася масова евакуація дитячих закладів в межах території України та за кордон,  що призвело до зупинення процесу усиновлення.

Розблокування процесу усиновлення дітей, зокрема переміщених за кордон у складі закладів, відбулося з ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.06.2023 року №576 «Про  внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо провадження діяльності з усиновлення та влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України під час воєнного стану».

Під час воєнного стану діти не можуть бути усиновлені іноземцями, українцями, які проживають за кордоном, або на тимчасово окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій. Це правило буде діяти також у продовж 3-х місяців після завершення воєнного стану.

Наразі правове регулювання усиновлення здійснюється відповідно до:

• Сімейного кодексу України (глава 18,  ст.ст. 207 – 242);
• Цивільного процесуального кодексу України (Розділ IV, гл.5, ст.ст.310-314);
• Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення   нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. №905.

Важливо пам’ятати, що не всі діти можуть бути усиновленими.

На облік з усиновлення ставляться:

• діти-сироти, що підтверджується свідоцтвом про смерть батьків;
• діти, чиї батьки позбавлені судом дієздатності або батьківських прав;
• діти, чиї батьки невідомі або залишили дитину в пологовому будинку;
• дитина може бути усиновлена, якщо батьки надали на це нотаріально посвідчену згоду.

Складнощі процедури усиновлення

Навколо теми усиновлення точиться багато дискусій щодо складнощів процедури, бюрократичних перешкод, приховування дітей і навіть торгівлі ними. В ЗМІ та соціальних мережах можна побачити інформацію та дискусії стосовно великих черг і неможливості усиновити дитину, попри велику (у більш як 60 тисяч) чисельність дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Спростуванням цього міфу є статистичні дані та дослідження по темі. Наприклад, відповідно до результатів дослідження, проведеного у 2023 році Фундацією DEJURE,  діти, які перебувають на обліку з усиновлення  складають:

• до 5-ти років – 6%
• від 11 років – 70% (таких дітей усиновлюють в рік всього 3%)
• кожна 3-я дитина має братів та сестер

Тому, готуючи кандидатів в усиновлювачі, людям необхідно надавати правдиву інформацію про дітей, які можуть бути усиновленими.

Більшість респондентів, які готові до всиновлення в найближчі 2-3 роки, не мають преференцій щодо статі, проте мають щодо віку:

• 26% хотіли б всиновити дитину до 1 року
• 27% – 1-2 років
• 34% – 3-5 років.
• 9% – 6-10 років
• лише 3% – старше 10 років.

Також треба знати, що не всі охочі, які виявили бажання усиновити дитину, можуть це право реалізувати через наявність у законодавстві певних умов.

Не можуть бути усиновлювачами дитини особи, які:

1.    Обмежені у дієздатності;

2.    Визнані недієздатними;

3.    Позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

4.    Були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

5.    Перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

6.    Зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

7.    Не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

8.    Страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

9.    Є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

10. За станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;

11. Були засуджені за кримінальні правопорушення проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150¹, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших кримінальних правопорушень;

12. Є особами без громадянства;

13. Перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 цієї статті не може бути усиновлювачем.

Крім того не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Важливо, що при усиновленні дитини перевага надається особам, в сім’ї яких виховується дитина, які усиновлюють кількох дітей, які є братами, сестрами або які є  родичами дитини.

Нові правила під час воєнного стану

Під час дії на території України воєнного або надзвичайного стану, запроваджено нові правила, які стосуються подання документів на усиновлення дитини, строку їх дії, порядку знайомства з дитиною та інформацією про неї тощо:·                 

• усім кандидатам в усиновлювачі, які перебувають на обліку у службі у справах дітей за місцем проживання, після взяття дитини на місцевий облік одночасно на їх адресу електронної пошти надсилається запрошення на прийом для ознайомлення з інформацією про дитину, про що кандидати інформуються за допомогою засобів фіксованого або мобільного зв’язку;
• діти, які перебувають на обліку з усиновлення, можуть бути тимчасово влаштовані в сім’ї кандидатів в усиновлювачі за умови подання до суду заяви щодо усиновлення таких дітей;
• тепер з інформацією про дитину кандидати в усиновлювачі можуть ознайомитися за місцем її обліку в режимі відеоконференції;
• усиновлення залишається судовою процедурою, яку можна реалізувати виключно на підконтрольній уряду України території;
• спрощено порядок усиновлення щодо дітей, переміщених у складі закладів за кордон: кандидати в усиновлювачі можуть оформити тимчасову опіку над дитиною і упродовж трьох місяців розпочати процедуру її усиновлення;
• строк дії довідки про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить 24 місяці;
• знайомство з дитиною, встановлення контакту можливі як очно в закладі, так і в у режимі відеоконференції;
• для знайомства з дитиною кандидати запрошуються службою у справах дітей в електронній формі.
• кандидатам надається інформація про всіх дітей, які перебувають на місцевому чи регіональному обліку з усиновлення;
• навчання кандидатів залишається обов’язковою умовою;
• висновок про можливість бути кандидатами може бути продовжений до 18 місяців;
• якщо дитина за кордоном, то висновок про стан її здоров’я може бути відсутній, а дитину в Україну може привезти як кандидат в усиновлювачі, так і представник закладу.

Бажаючи реалізувати своє право на усиновлення, важливо розуміти сьогоднішню ситуацію в країні та її вплив на стан дитини. Адже, за понад два роки війни, діти за кордоном звикли до відповідних умов і це може впливати на їхнє рішення щодо надання згоди на усиновлення. Треба враховувати, що дитина пережила кілька стресових ситуацій: обстріли+кілька переміщень+нова родина, тому повертатися в Україну  для неї може бути психологічно важко.

Утім, супровід родин, які взяли на виховання дитину якісно не  змінився, тож родина з проблемами може залишитися «сам на сам».

Відсутність повної інформації про стан здоров’я дитини в подальшому може стати підставою для скасування усиновлення  відповідно до ст.239 Сімейного кодексу України.

Існують ризики додаткової травматизації дитини при усиновленні через процедуру опіки, у разі відмови кандидатів від подальшого усиновлення та відмови суду у задоволенні заяви про усиновлення.

Також треба враховувати умови повернення дитини через законодавчі вимоги країни перебування дитини і матеріальні витрати, пов’язані із подорожжю за дитиною у разі, коли йдеться про її перебування в евакуйованому за кордон закладі.

Аксана Філіпішина, заступниця керівника аналітичного відділу УГСПЛ, експертка з питання протидії дискримінації, гендерної рівності та захисту прав дітей. 

Цей матеріал став можливим завдяки Агентству Сполучених Штатів з міжнародного розвитку та щедрій підтримці американського народу через Проєкт «Відновлення та відповідальність через права людини (ПравоЗахист)»