Публікація

Установи виконання покарань громадськість не контролює. Принаймні поки що

Громадський контроль у місцях поздавлення волі майже не існує. Практично відбувається імітація захисту прав ув’язнених, стверджує голова правозахисної громадської організації «Донецький Меморіал» Олександр Букалов.

На сьогодні законодавство передбачає лише один механізм здійснення подібного контролю – діяльність спостережних комісій. Проте чи ефективно вони працюють?

На думку пана Букалова, громадський конроль існує не тоді, коли представники громадськості мають доступ до закритих установ, коли вони мають можливість, як громадськість ознайомлюватися з умовами тримання й іншими аспектами діяльності таких закритих заходів. А лише за умови, що відомості, які вони отримують, оприлюднюються. Тому невід’ємним елементом громадського контролю є доведення до суспільства тієї інформації, яку отримують представники комісій під час роботи.

Нажаль, громадськості отримати таку інформацію досить складно. Зокрема, на запити «Донецького меморіалу» про надання відомостей, були отримані відповіді накшталт: «надішліть ваші статутні документи», чи «поясність навіщо вам це потрібно». Посадові особи з деяких областей взагалі просили правозахисників роз’яснити що ж таке ці спостережні комісії.

То в чому ж основні причини неналежного контролю місць виконання покарань з боку громадськості?

Правозахисник наводить наступні підстави.

По-перше відсутні законодавчі та фінансові умови для здійснення такого роду діяльності. Не визначені чітко суб’єкти здійснення громадського контролю, їх повноваження, коло компетенції.

В суспільстві не відчуваєтьсяпомітної потреби у здійсненні громадського контролю дотримання прав людини в установах виконання покарань. Ані представниками громадськості, ані працівниками системи не усвідомлена потреба у такому контролі та пов’язана з ним відповідальність.

Що ж до Державного департаменту виконання покарань, то, за словами пана Букалова, його керівництво влаштовує така ситуація, коли про такий контроль проголошуються декларації, а насправді нічого не робиться. Зрідка відомство погоджується на імітацію контролю, що фактично перетворюється на обман і суспільства, і іноземних інституцій, які цікавляться такою діяльністю.

Голова «Донецького меморіалу» вважає, що наразі потрібно вести більше дискусій, обговорень щодо шляхів створення громадського контролю в установах виконання покарань в Україні, висвітлювати позитивний і негативний досвід його здійснення.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування