Уряд визначив порядок проведення громадської антидискримінаційної експертизи

Уряд України ухвалив постанову, яка встановлює чіткі правила проведення громадської антидискримінаційної експертизи законопроєктів та інших нормативних документів. Це заповнило правову прогалину, що існувала роками, коли в законодавстві згадувалась така експертиза, але не пояснювалось, як саме її проводити.

До розроблення Міністерством юстиції проєкту цієї постанови були долучені аналітики УГСПЛ Мирослав Лаврінок та Богдан Мойса. Що змінилося і на що це впливає — розповідаємо у матеріалі.

21 березня 2025 року Уряд України визначив механізм проведення громадської антидискримінаційної експертизи проєктів законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших проєктів нормативно-правових актів, що розробляються органами виконавчої влади. Таким чином було ліквідовано правову прогалину, що полягала у відсутності акта Кабінету Міністрів України, який відповідно до частини другої статті 13 Закону «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначав би Порядок проведення громадськими організаціями, фізичними та юридичними особами громадської антидискримінаційної експертизи проєктів нормативно-правових актів. 

Антидискримінаційна експертиза — це процес аналізу проєктів нормативно-правових актів (законів, постанов, наказів тощо) з метою перевірки їх відповідності принципу недискримінації. Як це працює? Експерти аналізують проєкт документа і перевіряють:

• Чи не містить документ положень, які прямо дискримінують людей за ознаками раси, кольору шкіри, статі, віку, релігійних переконань тощо
• Чи не призведе застосування документа до непрямої дискримінації
• Чи забезпечує документ рівність прав і можливостей для всіх

За результатами аналізу надається висновок щодо відповідності документа принципу недискримінації.

Як було раніше?

Раніше громадська антидискримінаційна експертиза могла проводитися (і навіть інколи проводилася) в рамках публічного громадського обговорення проєктів нормативно-правових актів відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики. Така можливість була передбачена пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 61 «Питання проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проєктів нормативно-правових актів». Проте зазначений Порядок жодним чином не визначав порядок проведення такої експертизи, більш того – в його тексті навіть не згадувалося про такий вид експертизи. 

З огляду на це прийняття постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996 і від 30 січня 2013 р. № 61» може стати важливим кроком у запобіганні та протидії дискримінації в Україні. 

Що змінилося?

Затверджені цією постановою зміни:

• виключили «мертву» норму постанови від 30 січня 2013 р. № 61 щодо проведення громадської антидискримінаційної експертизи відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю;
• змінили назву затвердженого постановою від 30 січня 2013 р. № 61 Порядку, який відтепер стосуватиметься також проведення громадської антидискримінаційної експертизи;
• визначили, що така експертиза проводиться не лише громадськими об’єднаннями, фізичними та юридичними особами, а й громадськими радами при органах виконавчої влади;
• визначили, що громадська антидискримінаційна експертиза проводиться у період проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю щодо проєктів актів;
• уточнили мету антидискримінаційної експертизи, незалежно від суб’єкта її проведення, передбачивши, зокрема, що вона проводиться не лише з метою виявлення в проєктах актів тих положень, які містять ознаки дискримінації, а й тих, що можуть призвести до дискримінації в разі їх прийняття;
• визначили спосіб проведення такої експертизи – шляхом експертного дослідження положень проєкту акта щодо відповідності вимогам Законів України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та наслідків, до яких може призвести його прийняття;
• встановили обов’язковість врахування під час експертизи положень національного законодавства, зокрема Конституції України, норм міжнародного права, правових актів Європейського Союзу, практики Європейського суду з прав людини;
• визначили обов’язок органів виконавчої влади у разі надходження від ініціатора проведення громадської антидискримінаційної експертизи запиту щодо проведення такої експертизи сприяти її проведенню шляхом подання протягом трьох робочих днів запитуваного проєкту акта та матеріалів до нього, інформування про запланований строк подання проєкту акта на розгляд з метою прийняття та встановили заборону втручатися у діяльність, пов’язану з проведенням громадської антидискримінаційної експертизи проєкту акта;
• визначили, що результати громадської антидискримінаційної експертизи проєкту акта оформлюються у вигляді висновку, форма якого є в додатку до Порядку  проведення антидискримінаційної експертизи та громадської антидискримінаційної експертизи проєктів нормативно-правових актів;
• визначили, що результати громадської антидискримінаційної експертизи проєкту акта підлягають обов’язковому розгляду органом виконавчої влади – розробником проєкту акта та оприлюдненню на його офіційному веб-сайті;
• визначили порядок інформування ініціатора проведення громадської антидискримінаційної експертизи про розгляд результатів такої експертизи органом виконавчої влади – не пізніше ніж протягом десяти робочих днів після їх отримання, при цьому інформація про прийняте рішення повинна містити відомості про врахування результатів експертизи або причини їх відхилення;
• визначили обов’язок органів виконавчої влади відображати інформацію про результати громадської антидискримінаційної експертизи проєкту акта та про їх розгляд у пояснювальній записці до проєкту акта.

Що залишилося без змін?

До розроблення Міністерством юстиції проєкту цієї постанови були долучені аналітики УГСПЛ Мирослав Лаврінок та Богдан Мойса. 

На жаль, не вдалося повністю реалізувати первісний задум, який також передбачав внесення змін до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади. Такі зміни були спрямовані на включення проведення антидискримінаційної експертизи до переліку дій, що здійснюються під час державної реєстрації нормативно-правового акта (антикорупційна та гендерно-правова експертизи до цього переліку входять), а також включення до переліку документів, що подаються до органу державної реєстрації разом з нормативно-правовим актом, висновку про проведення антидискримінаційної експертизи і висновку про проведення громадської антидискримінаційної експертизи, як це передбачено щодо висновку про проведення гендерно-правової експертизи. 

Прийняття зазначених змін вийшло б за межі завдання, визначеного пунктом 5 Плану заходів до 2024 року щодо реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, оскільки воно зводилося лише до визначення механізму проведення громадської антидискримінаційної експертизи. 

Разом з тим, в майбутньому включення антидискримінаційної експертизи до процедури державної реєстрації нормативно-правових актів могло б позитивно вплинути на якість політики в контексті запобігання та протидії дискримінації.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber