Чотирнадцять правозахисних організацій Одещини підтримали кандидатуру голови Української гельсінської спілки з прав людини, члена правління міжнародного товариства «Меморіал» Євгена Захарова на посаду Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Як повідомив на прес-конференції голова правління одеської правозахисної групи «Верітас» Андрій Толопіло, за Захарова — більше 10 відсотків від всієї кількості всіх громадських організацій, що діють у регіоні (не лише правозахисних).

Голова «Верітаса» нагадав, що на підтримку Євгена Захарова схиляються також численні міжнародні правозахисники і профільні організації. У парламенті готовність підтримати Захарова висловив уже 121 народний депутат. Нагадаємо, за нового Уповноваженого Верховна Рада голосуватиме наступного тижня, і Захаров конкуруватиме з колишнім омбудсманом — Ніною Карпачовою, яку підтримує її Партія регіонів та «антикризова» коаліція.

Перебуваючи в Одесі, Євген Захаров на зустрічi з представниками ЗМІ уточнив, що «не сприймає жодних політизованих засобів ведення кампанії на свою користь». Він протестує, коли його приєднують до будь-якого політичного табору, і буде виконувати правозахисну діяльність, незалежно від того, «виберуть мене на цю посаду чи ні». Пан Захаров додав, що в Україні діє так звана «слабка система омбудсмана», коли Уповноважений з прав людини не може втручатися в судову діяльність, хіба що намагатися впливати на Конституційний Суд.

Коментуючи один із законопроектів, запропонований Верховній Раді депутатом від Партії регіонів і омбудсманом Ніною Карпачовою, він зазначив: «Права Уповноваженого розширювати потрібно, але не таким чином, як це пропонує Ніна Карпачова. Оскільки вона, будучи членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів, запропонувала Верховній Раді законопроект, у результаті якого омбудсман стає ще одним органом нагляду на кшталт прокурорського. Навряд чи таку позицію можна підтримати — адже важко знайти «суддю, який посміє сперечатися з омбудсманом, знаючи, чим йому це може загрожувати».

Кандидат в омбудсмани Захаров запропонував дві можливості впливу на суд. А саме: після першої апеляційної інстанції, якщо порушені права людини, омбудсман повинен направити петицію до Конституційного Суду. Або звернутися до суду про відміну нормативного акту, що порушує права людини.

Михайло АКСАНЮК (Україна Молода, 02.01.07)