Такий висновок можна зробити спираючись на результати аналізу виконання Державного бюджету України за дев’ять місяців, зробленого Рахунковою палатою України. Особливою тенденцією є зростання заборгованості щодо соціальних виплат громадян, інвалідів, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, студентів, а також зменшення реальної вартості зарплат у бюджетній сфері. Все це відбувається на тлі різкого зростання цін, що в загальному призводить до зростання бідності в Україні.

Одним з фактором є стрімке невиправдане зростання цін на споживчому ринку та ринках металопродукції і продуктів нафтоперероблення. В цілому за січень-вересень поточного року темпи зростання цін виробників перевищили приріст споживчих цін більше ніж у 3,3 рази. Така диспропорція, що склалася з початку року, призвела до накопичення критичного потенціалу, який спровокував посилення інфляції, про що наголошувала Рахункова палата за результатами аналізу виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2004 року. Тому слід очікувати і подальший ріст цін з метою усунення цієї диспропорції, оскільки продавці товарів зараз несуть збитки з-за різкого підвищення цін виробників.

Таким чином, споживчі ціни у першому півріччі поточного року, в цілому, підвищилися (у порівняні з груднем 2003 року) на 4,4 %, січні-вересні – на 5,6 %, січні-жовтні – на 7,9 %. Ціни на м’ясо та птицю за десять місяців року зросли на 44,1 відсотка. Непродовольчі товари подорожчали на 4,2 %, при цьому найбільше – паливно-мастильні матеріали, на 62,9 відсотка. Ціни (тарифи) на послуги, в цілому, підвищились на 5,3 %, з них послуги міського та автодорожнього транспорту – на 9,1 відсотка. Індекс цін виробників промислової продукції у першому півріччі поточного року, в цілому, склав 114,3 %, січні-вересні – 118,4 %, січні-жовтні – 120,3 відсотка. Зростання цін відбулося за всіма видами промислової діяльності.

Натомість не відбулось відновлення міжпосадових (міжкваліфіційних) співвідношень в оплаті працівників бюджетної сфери. Адже, не дивлячись на постанову Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1097 “Про підвищення з 1 вересня 2004 р. посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” з 1 вересня 2004 року підвищено на 15,6 % посадові оклади (ставки заробітної плати) працівникам окремих галузей бюджетної сфери, ця постанова враховує лише співвідношення розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої з 1 вересня 2004 року (237 грн.), та діючої до 1 вересня 2004 року (205 грн.) і не є відновленням міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери. Іншими словами уряд і надалі одним збільшував зарплату, а у інших вона залишалася без змін.

Прийняті Урядом рішення в липні-вересні 2004 року щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення практично нівелювали результати здійсненого в ході пенсійної реформи перерахунку розміру пенсій залежно від заробітку і стажу роботи та відновили пенсійну “зрівнялівку”. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 24.07.2004 № 943 “Про додаткові заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення” встановлено з 1 грудня 2004 доплату до пенсій у розмірі до 30 грн. особам, розмір пенсії яких не досягав прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. А постановою Уряду від 18.09.2004 № 1215 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення” з 1 вересня 2004 – щомісячну державну адресну допомогу до пенсії (дотацію) у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність – 284,69 гривень. Виплата адресних дотацій збільшила з 1 вересня 2004 року мінімальний розмір пенсії до розміру прожиткового мінімуму і не підвищила пенсії, розмір яких перевищує мінімум, у зв’язку з чим порушено співвідношення між розмірами встановлених пенсій. Останнє суперечить вимогам Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і, зокрема, одному із основних принципів державного пенсійного страхування – диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Фактично, уряд повернувся на декілька років назад, коли майже всі пенсіонери отримували однакову пенсію незалежно від стажу, кваліфікації, шкідливості роботи чи інших особливих заслуг.

Недосконалою визнана і діюча система надання послуг з позачергового пільгового встановлення квартирних телефонів і виплати компенсації на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів та транспортне обслуговування інвалідам, а також вона визнана такою, що не гарантує своєчасної і повної реалізації інвалідами свого права на зазначену державну підтримку, спричиняє неефективне та з порушенням чинного законодавства використання бюджетних коштів, призначених на цю мету.

Так, у 2003 році та І півріччі 2004 року своєчасно не були забезпечені компенсаційними виплатами, відповідно, 94,8 та 71,9 % інвалідів, телефонами в цілому – 3,6 % інвалідів, які перебували на черзі. Крім того, в зазначеному періоді неефективно використано 4,5 млн. грн. бюджетних коштів, допущено втрати державного бюджету на суму 1,4 млн. гривень.

Внаслідок невиконання Кабінетом Міністрів України вимог статті 35 Закону України від 21.03.91 № 875-ХІІ “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” понад 10 років здійснюється безкоштовне встановлення інвалідам першої та другої груп від загального та професійного захворювання, трудового каліцтва і з дитинства квартирних телефонів за відсутності нормативного визначення умов пільгового надання їм цієї послуги. Така ситуація спричинена неподанням до Кабінету Міністрів України Міністерством праці та соціальної політики проекту відповідного нормативно-правового акта та неправомірним поширенням Держкомзв’язком України на зазначені категорії інвалідів пільги, встановленої інвалідам війни. Лише у 2003 році з порушенням чинного законодавства використано 6,9 млн. грн., у першому півріччі 2004 року – 0,5 млн. гривень.

Проблемою залишається повернення боргів громадян, постраждалим від Чорнобильської катастрофи. Кабінет Міністрів України не забезпечив виконання Указу Президента України від 5 травня 2004 року № 506/2004 “Про додаткові заходи щодо вдосконалення системи здійснення соціальних виплат громадянам”, яким Уряд зобов’язано погасити до 1 серпня 2004 року заборгованість, що виникла у минулі роки з виплати компенсацій, допомоги та пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За даними Державного казначейства, така заборгованість на 1 жовтня 2004 року рахувалася за Міністерством праці та соціальної політики у сумі 87,1 млн. грн. (з яких прострочена – 61,3 млн. грн.), у тому числі:

– компенсації за втрачене майно та оплата витрат у зв’язку з переїздом на нове місце проживання – 55,3 млн. грн., яка, відповідно до постанови Уряду від 29.08.2002 № 1284 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 755”, підлягає погашенню до 31 грудня 2007 року (з неї прострочена – 53,2 млн. грн.);

– щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та компенсації за пільгове забезпечення продуктами харчування – 14,1 млн. грн. (з неї прострочена – 4,3 млн. грн.);

– доплата за роботу на радіоактивно забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувану роботу та у зв’язку з відселенням, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки – майже 5 млн. грн. (з неї прострочена – 1,2 млн. грн.);

– компенсація сім’ям з дітьми та видатків на безплатне харчування постраждалих дітей – 9,8 млн. грн. (з неї прострочена – 1,8 млн. грн.);

– компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення у разі звільнення з роботи – 0,9 млн. грн. (з неї прострочена – 0,3 млн. грн.);

– забезпечення житлом – 0,5 млн. грн.;

– допомога по тимчасовій непрацездатності – 1,1 млн. грн. (з неї прострочена – 0,2 млн. грн.);

– обслуговування банківських позик, наданих на пільгових умовах до 1999 року – 0,4 млн. грн. (з неї прострочена – 0,3 млн. гривень).

Крім цього, заборгованість за програмами соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, рахується за Міністерством з питань надзвичайних ситуацій. Вказана заборгованість з початку року зменшилася на 25,1 млн. грн. і на 1 жовтня 2004 року становила 12,2 млн. грн. (з неї 11,1 млн. грн. – прострочена), у тому числі: з оздоровлення постраждалих громадян у сумі 10,1 млн. грн. (з неї прострочена – 9,7 млн. грн.), з надання пільг на медичне обслуговування – 2 млн. грн. (з неї прострочена – 1,4 млн. грн.), з комплексного медико-санітарного забезпечення – 0,1 млн. гривень.

Проблеми почали виникати й у студентів, яким збільшили стипендію, проте почала відповідно зростати і заборгованість з її виплати.

Згідно з Указом Президента України від 17 лютого 2004 року № 199/2004 “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України” з 1 липня 2004 року встановлено мінімальні розміри стипендій для студентів вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації – 30 %, І-ІІ рівнів акредитації – 25 %, учнів професіонально-технічних навчальних закладів – 20 % встановленого законом прожиткового мінімуму.

Проте підвищення стипендії призвело до зростання заборгованості, яка за дев’ять місяців поточного року збільшилася на 29,2 млн. грн. або в 3,6 рази і на 1 жовтня 2004 року становила 40,6 млн. грн., у тому числі прострочена – 18,8 млн. гривень.

Непроподумана та непослідовна політика Уряду дається взнаки. Фактично, наробивши стільки боргів, чинний Уряд заліз у кишеню майбутнього уряду. При цьому у проекті державного бюджету, що запропонований урядом, не закладено механізмів для нівелювання для громадян зростання цін, не кажучи вже про ріст їхньої купівельної спроможності.

Вікторія Онищенко,

Володимир Яворський

РУПОР