Публікація

Українці під окупацією: смерть – діло самотнє

За новітніми даними Мін`юсту України за період з жовтня 2014-го до червня 2017-го років цим відомством було видано понад 31 тисячу свідоцтв про народження і смерть особам, котрі народилися чи померли в Автономній Республіці Крим або ж на тимчасово окупованих територіях Луганської і Донецької областей. Проте кількість виданих свідоцтв становить лише 25 відсотків від усіх народжених і близько 14 відсотків від усіх померлих в Криму та ОРЛДО за час окупації.

Про це на круглому столі у Львівському прес-клубі повідомив журналістам кандидат юридичних наук, доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Ільницький. Нині, за словами експерта, родичі народжених чи померлих на тих територіях мають дуже великі клопоти, щоби довести факти народження чи смерті за українським законодавством.

krum1

Адже згідно зі статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян  та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сьогодні наша держава не визнає жоден документ, виданий окупаційними органами влади. Прикметно, що й вітчизняні суди також не мають підстав визнавати документи, видані на тимчасово окупованих територіях. Через що громадяни, які опинилися в такій ситуації, змушені надавати якісь інші докази, як-от приводити свідків, надавати різноманітні пояснення, а випадку смерті близьких їм людей надавали фотографії надмогильних пам’ятників чи, навіть, безпосередньо з похорону.  

Нічим не кращою є й ситуація з реєстрацією новонароджених на окупованих територіях. Про це заявила радник з питань внутрішньо переміщених осіб Міністерства соціальної політики у Львівській області Оксана Яковець: «Сім’ї, які там народжують, в більшості випадків, позбавлені відповідної матеріальної допомоги з боку держави Україна. Натомість вони змушені проходити доволі складну процедуру і можуть втратити це право тільки через те, що не встигають вкластися в термін, визначений законодавством. І як людина, котра працює з цими людьми, мушу зізнатися, що простіше було б працювати взагалі без законодавства, як ми з цією категорією громадян працювали з березня 2014 року до жовтня 2014. Тепер же понаприйняли стільки нормативних документів, що часом думаєш: чим керувалися законодавці, коли приймали ті чи інші порядки, інструкції, методики та „дорожні карти“. Адже який документ не візьмеш, кожен з них містить дискримінаційну складову».

krum2

За словами посадовиці, держава таким чином перетворила органи соціального забезпечення у по суті репресивні, які вимушені контролювати ці виплати. Не лише пильнувати, чи вказана родина отримала цю допомогу у визначеному розмірі та у визначений термін, але й чи та сім’я є тут, чи вона кудись не поїхала і не перебувала в іншому місці не більше, ніж 60 днів. Відтак Оксана Яковець вважає, що законодавство щодо внутрішньо переміщених осіб і тих, хто перебуває на тимчасово окупованих територіях, повинно першочергово зважати на потреби людей, заради яких ці норми нібито прийняті. Вона переконана, що законодавці зовсім не мають уяви про ті проблеми, які вони створюють для ВПО.

До таких думок, доєднується й юрист, координатор освітніх програм для юристів Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова і нагадує, що для інших громадян України означені процедури зараз цілковито спрощені. Вона зауважує, що реєстрація факту народження або смерті – це адміністративна послуга. А сьогодні держава фактично змушує суди надавати такі послуги. Між тим останні практично позбавлені проводити реальні судові дослідження в тих ситуаціях, які є дійсно спірними та потребують детального та серйозного вивчення щодо встановлення факту народження або смерті особи. 

krum3

Тому активісти вважають, що держава Україна не в повній мірі виконала свої зобов’язання перед громадянами, які не з власної волі опинилися на загарбаних і тимчасово окупованих територіях, змушуючи їх доводити факти народження та смерті в судовому порядкові й пропонують:

– закріпити спеціальні правила адміністративної процедури реєстрації актів цивільного стану, що виникли на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим;

– удосконалити правила окремого провадження цивільного судочинства для встановлення фактів, які виникли на тимчасово окупованій території ОРДЛО, з метою зменшення формалізації та полегшення доступності процесу;

– побудувати систему обліку документів, що визначають правовий статус особи, виданих на тимчасово окупованій території, для підвищення рівня контролю за документами, а не особою;

– провести широку просвітницько-роз’яснювальну роботу серед службовців різних рівнів щодо впровадження механізмів усунення дискримінації за ознакою місця походження.

 Ігор Галущак

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Українська Гельсінська спілка з прав людини вкрай занепокоєна черговою серією нападів на громадських активістів в Україні, які відбулися протягом останніх днів.

Як повідомляє Центр Інформації про права людини, 22-го вересня о пів на десяту вечора неподалік від...

24 Вересня 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: