Українські суди – незалежні vs безвідповідальні?

Юристи Громадської приймальні УГСПЛ у Львові закликають громадян не вестися на провокації, керуватися позитивною практикою та здоровим глуздом. 1 вересня в інформаційній агенції ZIK відбулась прес-конференція «Українські суди – незалежні vs безвідповідальні?»

Реформи, які українська держава декларує кілька останніх років, не принесли жодних позитивних змін у судовій гілці влади. Суд і надалі залишається залежним від чиновницького апарату, олігархів, політиків, а громадяни, для захисту прав, свобод та інтересів яких він і функціонує, залишаються осторонь.

Українська Гельсінська спілка з прав людини через Центр стратегічних справ здійснює правовий супровід та представництво у судах України та міжнародних судових інстанціях з метою зміни негативної практики правозастосування на позитивну. Це так звані «стратегічні справи». Досвід їх ведення мають і юристи Центру “СІМ” на Львівщині, однією з найпоказовіших серед яких стала резонансна справа про виплату депозиту ошуканим вкладникам Ощадбанку.

Як повідомила під час прес-конференції в ІА «ZIK» Ніна Хома, юристка Центру «СІМ» та представниця ошуканого вкладника Ощадбанку в стратегічній справі про захист права власності, підтриманої  ЦСС УГСПЛ, до них за допомогою звернулося дві особи, проте в ході вивчення проблеми виявилося, що таких ошуканих вкладників було аж 50 осіб.

«Тут має місце безвідповідальне відношення не комерційного банку, а банку державного, який мав би бути гарантом надійності збереження вкладів, який мав би показувати приклад іншим комерційним банкам. Тим не менше, вони змусили клієнтів самим доводити, що  вони вносили кошти», – зауважила Ніна Хома.

За її словами, щодо працівників банку була порушена кримінальна справа, проте водночас – відкрито і кілька цивільних проваджень.

«Ми не мали наміру доводити, що договори з банком справжні, а вже виходили з того, що вони справжні, і вимагали повернути людям кошти. Ми пройшли дві інстанції, рішення набрало законної сили, було відкрито виконавче провадження, і в його ході Ощадбанк уже повернув кошти. Тією справою ми хочемо не тільки похвалитися, а ще раз наголосити на тому, що в нелегкій боротьбі не варто здаватися», – переконана Ніна Хома.

У процесі консультування інших ошуканих вкладників юристам Центру “СІМ” стало відомо, що інші справи не завершилися успіхом, вкладники лишилися сам-на-сам у спілкуванні з банком і суддями, а справи стали відмовними або зупиненими і дуже важко спрогнозувати результат. Саме тому юристи організації  зрозуміли, що їхня справа з Ощадбанком, незважаючи на певні успіхи, ще не завершена, і звертаються до громадян із закликом користуватися вже напрацьованими матеріалами, стандартами міжнародного законодавства, своїм здоровим глуздом і доводити справу до кінця.

«Не ведіться на провокації Ощадбанку, вимагайте не відшкодування коштів по кримінальній справі, а домагайтеся повернення своїх законних депозитів з усіма відсотками, які вам належать у цивільному судочинстві!» – закликає Ніна Хома.

Щодо працівників банку була порушена кримінальна справа, проте водночас – відкрито і кілька цивільних проваджень.

Другий момент, на якому наголосила юристка – це позиція суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, «на розгляді в якого знаходиться багато справ, але він не виносить свій вердикт». Ніна Хома висловила сподівання, що цей суд «буде керуватися чинним законодавством і принципом верховенства права, прогнозованості, що є обов’язковим для всіх суддів, а не відомчою банківською інструкцією для банківських працівників».

Третім ключовим меседжем стало звернення до працівників банку з пропозицією врахувати судову практику й почати виконувати чинне законодавство України про повернення вкладів. «Бо згідно рішень судів повертати доведеться значно більше коштів, аніж згідно договору. Ми хотіли би, щоб банк нарешті повернувся обличчям до своїх клієнтів і став прикладом того, як повинен вестися бізнес у банківській сфері», – зауважила Ніна Хома.

Підтримав колегу Олег Ільницький, юрист-аналітик Центру правових та політичних досліджень «СІМ» та представник сторін у справах, підтриманих Центром стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини. На його переконання, «судова влада є одним із найсильніших інститутів демократичної держави, який за своїм значенням повинен бути своєрідним “сторожем” прав, свобод та інтересів людини, в тому числі проти державного апарату». За його словами, «Центр стратегічних справ на конкретних прикладах хоче показати ті проблеми, які залишилися в Україні щодо функціонування судової гілки влади». Олег Ільницький сподівається, що зміни до Конституції і нова редакція закону «Про судоустрій та статус суддів», які набувають чинності 30 вересня цього року, «повинні кардинально змінити підхід до судової системи України». «Однак це лише нова форма судочинства, наповнювати конкретним змістом яку належить самим суддям», – зауважив юрист.

Загалом у провадженні Центру стратегічних справ перебувають наступні справи:

• Справи про контрактне рабство в армії.

Станом на сьогодні контракти, укладені на особливий період, неможливо розірвати. Як зазначив Олег Ільницький, у цьому випадку «суди залишаються на суто державницьких позиціях» – перебувають на боці Міністерства оборони, яке каже, що «особливий період» починається від 17 березня 2014 року і його закінчення нікому не відоме, оскільки визначається виданням спеціального Указу.

«Судді можуть вплинути на цю ситуацію. Є позитивні приклади в межах Київського апеляційного адміністративного округу, де судами на підставі аналізу законодавства встановлено, що «особливий період» триває саме в період мобілізації, по закінченню якого військовослужбовці мають бути звільнені або ж в разі ведення воєнного стану. На жаль, ця практика є поодинокою, а військовослужбовці залишаються підневільними», – констатував Олег Ільницький.

• Справи про дотримання правових процедур щодо надання соціальних гарантій чи участі у соціальних процесах внутрішньо переміщених осіб.

«Законодавство щодо цієї групи осіб приймалося поспіхом, бо ніхто не був готовим до цього, і сьогодні виникає дуже багато питань, які є неврегульованими, або створюють штучні перешкоди щодо реалізації прав вимушено переміщених осіб, – зауважує Олег Ільницький. – Суди, знову ж, стають на позицію негативної бюрократії – тобто чисто формального підходу до прочитання закону, яке може суперечити логіці справедливості. Я розумію, що судді хочуть убезпечити себе від будь-яких неприємностей. Однак наш досвід показує, що стаючи на таку бездумну позицію щодо потурання неправових вимог держави, суди роблять “ведмежу послугу”, бо судове рішення – це ще й форма зворотнього зв’язку. Якщо державний апарат не розуміє, що прийнятий ним механізм є неправовим, люди не мають можливості захистити свої права і свободи, це тільки призводить до зростання соціальної напруги».

• Справи про скандальні забудови.

«У цьому випадку суди намагаються «умити руки» від порушення справи по суті, – наголошує Олег Ільницький. – При захисті від незаконної забудови, екологічних прав, щодо незаконності розпорядження державною чи комунальною власністю, вони констатують просту і, на нашу думку, найганебнішу річ, яка тільки може бути в українському адміністративному судочинстві: суди відмовляють із тих підстав, що суд, мовляв, не прийшов до переконання, не знайшов, або йому не доведено порушення прав особи-позивача, бо, наприклад, особа не була учасником договору оренди земельної ділянки, процедури погодження містобудівних умов чи обмежень. Хоча до суду звертаються саме ті люди, які проживають навколо забудови і вона буде стосуватися конкретно їх умов проживання. Така практика є абсолютно недопустимою. Вона призводить до ігнорування особи у суді, обмеження доступу до суду, до неможливості знайти нею підтримку і захист».

Олег Ільницький також звернув увагу на високий рівень толерування суддями незаконних дій з боку колег. «Це відчувається і при вирішенні процесуальних питань, при апеляційному та касаційному перегляді. Більше того, ця солідарність виходить за межі судової гілки влади, переходить на суміжні професії – прокуратура, окремі чиновники. У сьогоднішній ситуації громадянин не має можливості ефективно цьому протидіяти. Судова гілка влади має бути незалежною, знаходитися в державі, але водночас перебувати над нею, оскільки її основне призначення – розгляд спорів, в тому числі, за участю державного апарату», – наголосив юрист.

Щоб виправити порушення, потрібно про них говорити, а їх жертвам – надавати правову допомогу та медіапідтримку, виховувати у суспільства нетерпимість до порушень. Це змусить суддів керуватися не інструкцією, не суперечливим, формальним  законом, а верховенством права людини.

На його глибоке переконання, «щоб виправити порушення, потрібно про них говорити, а їх жертвам – надавати правову допомогу та медіапідтримку, виховувати у суспільства нетерпимість до порушень. Це змусить суддів керуватися не інструкцією, не суперечливим, формальним  законом, а верховенством права людини. Саме для цього надано свободу суддівського розсуду, як один з важливих процесуальних інститутів істинного правосуддя, який має чітке призначення – заповнення нормативної прогалини чи колізії, а також протидія очевидно неправовому та несправедливому закону, а його межами є права людини та верховенство права».

Юристи Центру сподіваються, що реформи судової гілки влади, які відбудуться 30 вересня цього року, принесуть очікувані зміни або хоча б зроблять перший справжній крок у цьому напрямку.

Довідка:

Василь Дмитрик — один із двох осіб, котрому “Ощадбанк” повернув заощадження, які привласнили співробітники установи. Юристи Львівської приймальні УГСПЛ допомогли чоловікові захистити свої права в суперечці з державним банком та  повернути кошти, вкрадені з депозитного рахунку.

Минуло кілька місяців перш ніж “Ощадбанк” у процесі примусового виконавчого провадження нарешті виконав рішення суду про повернення коштів своєму клієнтові пану Дмитрику, якого ошукали співробітники банку. Гроші вже перераховані на депозитний рахунок виконавчої служби та невдовзі будуть зараховані на рахунок нашого клієнта. Проте на глобальному рівні проблема досі залишається невирішеною — решта ошуканих клієнтів досі чекають на повернення своїх заощаджень. Проблема цих справ полягає в тому, що суди, керуючись нібито однією нормативно-правовою базою, по-різному підходять до них.

Центр правових та політичних досліджень “СІМ”

Захід відбувся в межах програми USAID «Права людини в дії».

Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 50 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.

Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov  та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine