Публікація

Українська Церква лише починає усвідомлювати свою суспільну роль

Проблема взаємин релігійних організацій із політикою турбує суспільство давно, проте під час останніх президентських виборів в Україні виявилася найбільш гостро – представники церков були активно втягнуті у передвиборну агітацію, влада використовувала авторитет церкви у якості інтрумента політичної боротьби.

У лютому, після президентських виборів, в Києві відбувся круглий стіл, присвячений проблемі участі церковних діячів у політиці, на якому представники владних структур, багатьох конфесій та наукові експерти зібралися задля того, щоб виробити рекомендації для процесу деполітизації релігії та деклерикалізації політики в українському суспільстві.

25 квітня на прес-конференції в „Укрінформі” учасники круглого столу презентували книгу „Церква і політика: від президентських виборів 2004 року до парламентських виборів 2006 року” і представили громадськості узагальнені пропозиції учасників круглого столу щодо покращення ситуації у стосунках влади і церкви.

Як розповіли учасники прес-конференції, представники релігійних організацій по-різному оцінювали факт присутності Церкви в суспільстві, особливо в його політичному житті. Проте, незважаючи на плюралізм думок щодо цієї проблеми, всі учасники круглого столу засудили використання церков в політичній передвиборній боротьбі задля підтримки одного з кандидатів у Президенти.

На думку Людмили Филипович, виконавчого директора Центру релігійної інформації і свободи УАР, завідувача відділом Відділення релігієзнавства НАНУ, доктора філософських наук, круглий стіл яскраво продемонстрував, що Церква знаходиться зараз на шляху переосмислення своєї ролі в суспільстві, усвідомлення свого місця і нового призначення в соціумі. „Суб’єкти державно-церковних відносин можуть досягти обопільного успіху лише будучи партнерами, коли і церква і держава нестимуть однакову відповідальність і не втручатимуться у справи одна одної”, – вважає вона.

Проблема втягнення Церкви у політичне життя України під час президентських виборів виникла, на думку еспертів з питань релігій та представників релігійних конфесій, насамперед, через недосконалість, нечіткість українського законодавства щодо регулювання релігійного питання. Саме тому у рамках круглого столу були озвучені  рекомендації його учасників щодо внесення змін до чинного законодавства, які у систематизованому вигляді представили присутнім на прес-конференції.

Серед іншого, нова редакція закону „Про свободу совісті” має фіксувати характер і форми допустимої діяльності релігійних організацій у суспільстві та визначати за яких умов особа, що є священнослужителем, може брати участь в політичному житті як громадянин. Необхідно також передбачити міру відповідальності як релігійних організацій, так і держави за порушення законодавчих норм в царині відокремлення Церкви і політики.

Не обійшли увагою і питання ліквідації Держкомрелігій (формально ліквідований указом Президента 22 квітня ).

Точок зору учасників прес-конференції з приводу того, хто має перебрати на себе його функції (повністю чи частково) було чимало, проте більшість все ж схилялася до думки про необхідність існування спеціального органу для здійснення посередництва у відносинах між церквою і державою, захисту інтересів церков перед суспільством.

Головне, щоб новостворена структура більше уваги приділяла виробленню запобіжних механізмів використання церкви у політичних інтересах держави і створити умови, за яких би релігія і політика розвивалися паралельно і здійснювали вплив на суспільство лише у межах своїх повноважень.

Олена Голюк,

РУПОР 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування