Мешканці Чорткова, що на Тернопільщині, ранком святкового дня 23 серпня мали можливість спостерігати на міському майдані доволі таки знакову картинку…

На одній його половині тривав урочистий мітинг до Дня прапора, організований держадміністрацією. Тут усе було, як годиться: гімн, прапор, вишиванки, шаровари, патетичні промови, хрести, молебні, танці й пісні, покладання квітів і звісно ж – скроплення усього урочистого дійства святою водою…

На іншій половині майдану саме у цей час тривав інший мітинг, до речі – значно більш масовий. Його організувала ініціативна група пенсіонерів, котрі протестують  проти невиконання судових рішень стосовно законних доплат до кровних пенсій. Жодних контактів між учасниками обох зібрань цього дня не відбулося. Жоден посадовець не відірвався ані на хвилину від священного ритуалу та не підійшов до «заколотників-пенсіонерів», аби викласти позицію влади стосовно їхніх вимог, заспокоїти, запросити до кабінету, вислухати. Вочевидь, їхні суцільно меркантильні забаганки в очах владних достойників виглядали цієї святкової сонячної днини надто вже недоречними. Як дехто зауважив: “то вони що – проти Прапора та Незалежності?!”.

Хоч у описаній ситуації важко сказати, яка сторона більшою мірою дискредитує та відчужує від людей державні символи…

Ця провінційна сценка певною мірою віддзеркалює загальну ситуацію у країні, де влада з усієї сили нагромаджує усіляку бутафорію, покликану водночас демонструвати її власну сакральну велич та маскувати прояви обслуговування інтересів власного бізнесу. При цьому досить таки часто забуваючи, що за Конституцією наша суверенна держава є ще й демократичною, соціальною та правовою. А відтак саме забезпечення  прав  і  свобод людини належало б стати її головним обов’язком. Тимчасом до тієї, реальної, людської України, переважно поглинутої власними буденними справами і невибагливими видовищами, нікому начебто й діла нема. Коли ж ота реальна Україна намагається заявляти про свої права, це сприймається щонайменш як розхитування економічної стабільності. Принаймні саме таку реакцію зустріли делегації пенсіонерів з Чорткова та Заліщиків в ході свого недавнього спілкування у кабінетах обласної адміністрації.

Схоже на те, що відстоювання власних конституційних прав незабаром вважатиметься у нас видом антидержавної діяльності…

Критична ситуація із виплатою доплат пенсіонерам, котрі мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та „дітей війни”, не є новиною. З даними Управління Пенсійного   фонду   України   в Чортківському районі, такої доплати у розмірах, встановлених законом, потребує близько 24 тисяч осіб.  У районі впродовж кількох місяців чекає на виконання 8,5 тисяч судових рішень про поновлення порушених прав пенсіонерів стосовно виплати заборгованості та встановлених законом доплат до пенсій. Близько 900 з них стосується постраждалих 1-ї категорії та інвалідів. За кожним з цих судових рішень – місяці оббивання літніми та недужими людьми порогів судових установ, виконавчої служби, пенсійного фонду…

Крім того, з моменту набрання чинності законом Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, суди перестали задовольняти позовні вимоги пенсіонерів стосовно нарахування ним доплат до пенсії у розмірах, встановлених законами “Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи”, “Про соціальний захист  дітей  війни”, “Про пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та деяких  інших осіб”, що спровокувало  додаткову соціальну напругу у стосунках між громадянами та владою.

Та проблемна ситуація була предметом обговорення на останній сесії Тернопільської обласної ради.  Лише обговорення – адже наразі, до розгляду Конституційним судом питання про відповідність Конституції згаданих змін та доповнень до Державного бюджету реальних шляхів її вирішення не запропоновано. З вуст посадовців продовжує лунати до болю знайоме: “у бюджеті та пенсійному фонді на вас немає грошей”….

Тимчасом людське обурення через те, що проблема впродовж тривалого часу не вирішується на державному рівні у відповідності до принципів верховенства права, вже зашкалює.

Тож не дивно, що резолюція чергового мітингу чортківських пенсіонерів від 23 серпня вже не на жарт радикальна – якщо не розпочнеться виплата відсуджених кровних пенсій у законному обсязі, з наступного тижня розпочати громадянську акцію непокори у вигляді блокування автомобільних доріг.

Олександр Степаненко,

«Гельсінська ініціатива- ХХІ»