Публікація

Україна не хоче виплачувати компенсації за майно, зруйноване в АТО. Що робити?

Автор: Юлія Науменко

Редактор: Олег Шинкаренко

Багато мешканців сходу України лишилися без даху над головою під час військових дій АТО. За нашими законами вони мають право на грошову компенсацію, але за чотири роки наша держава так і не створила реєстру зруйнованого майна та порядку отримання компенсації за нього.

У 2015 році Кабінету Міністрів прийняв постанову № 250. Нею він затвердив “Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях”. Цей порядок передбачає виділення коштів на відновлення тільки об’єктів комунальної власності: приватне житло лишається поза його увагою, і кошти на його ремонт виділятися не будуть. Наразі комунальне майно (в тому числі деякі багатоквартирні будинки) дійсно ремонтують. Але через брак коштів до повного відновлення ще далеко.

Коли власники приватного житла звертаються до держави із проханням компенсувати шкоду від обстрілів, то їм переважно відмовляють. У 2016-му році депутати Верховної Ради відхилили законопроект “про відшкодування збитків за зруйноване (знищене) або пошкоджене приватне житло особам, приватне житло або приватні домогосподарства яких були пошкоджені (зруйновані) під час проведення антитерористичної операції”. А отже через відсутність потрібного закону і порядку ніяких виплат очікувати не доводиться.

Але постраждалих громадян це не зупиняє. Вони регулярно звертаються до суду з позовами до органів державної влади, щоб отримати компенсації за зруйноване майно. Адже саме це передбачає стаття 19 Закону України “Про боротьбу з тероризмом”. У цьому законі написано, що компенсацію постраждалим мають виплачувати із Державного бюджету України. А потім суму цього відшкодування мають стягувати з осіб, які заподіяли шкоду, тобто з терористів та російських найманців. Нема чого й казати, що зараз стягнути з останніх ці кошти просто неможливо.

Питання, хто саме має відшкодовувати шкоду потерпілим досі лишається відкритим. Особливо воно загострилося після прийняття Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”. Адже стаття 2 цього Закону передбає відповідальність за матеріальну та нематеріальну шкоду, завдану Україні внаслідок збройного конфлікту. І ця відповідальність покладається на Російську Федерацію відповідно до принципів і норм міжнародного права. Але варто зауважити, що ця норма передбачає відповідальність Росії саме за шкоду завдану Україні, а не її громадянам. Відповідно, якщо Україною виплатить компенсації постраждалим, то вона отримає матеріальну шкоду, яку потім зможе стягнути з Російської Федерації.

Стаття 5-та цього закону передбачає відповідальність Російської Федерації за порушення прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території. Проте стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто навіть в разі руйнування майна осіб в зоні АТО і в разі належного доведення цього факту в суді, постраждалий має підстави для отримання компенсації згідно статті 19-ій Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Але досвід показав, що перша практика судів у цих справах була негативна. Суди відмовляли постраждалим у компенсаціях. Так 15 березня 2016 року Апеляційний суд Донецької області прийняв перше рішення на користь мешканки Слов’янську у справі № 243/11658/15-ц та присудив компенсацію у розмірі 363 789,40 грн. Після цього суди перших інстанцій прийняли близько 10 судових рішень на користь постраждалих. Всі ці рішення стосувалися територій, підконтрольних українській владі. Проте жодне з цих рішень так і не набрало законної сили. Два рішення щодо присудження компенсацій переглянув Вищий спеціалізований суд України. Він скасував їх та направив для розгляду в першу інстанцію. Тобто навіть цей суд так і не поставив крапку в цьому питанні.

Наразі на розгляді новосформованого Касаційного цивільного суду знаходяться кілька касаційних скарг у справах щодо компенсації за зруйноване майно. Деякі справи вже призначені до розгляду. Суд має розглянути одну зі справ як зразкову. Чи поставить новий Верховний суд України крапку у справах щодо компенсації за зруйноване майно?

Між іншим, Українська Гельсінська спілка давно опікується справами громадян, які втратили своє майно та житло в АТО. Тому вона розроблила типовий позов та інструкцію для отримання компенсацій. Його можна завантажити тут: /articles/instruktsiya-uhspl-schodo-otrymannya-kompensatsiji-za-zrujnovane-majno-v-zoni-provedennya-ato/. За допомогою цього документу постраждалі можуть самостійно звертатися до суду.

Фото Василя Полосенка

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заявление участников CivilM+ в связи с опасной напряженностью между Украиной и Россией, вызванной событиями вблизи Керченского пролива 25 ноября 2018 г.

События 25 ноября 2018, когда российские военные корабли вблизи Керченского пролива подвергли обстрелу три украинских...

11 Грудня 2018

Національна правозахисна НеКонференція 2018: висновки та рекомендації майстерні «Чому досі не зупинена епідемія ВІЛ-СНІДу? Все про дискримінацію ЛЖВ»

9  грудня 2018 року у рамках Національної правозахисної НеКонференції 2018 відбулася тематична майстерня на тему...

10 Грудня 2018

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: