Експертка програми USAID «Права людини в дії», правозахисниця Марія Томак взяла участь у міжнародному безпековому форумі «Одеські дебати», який відбувався протягом 1-2 березня. Подібні заходи вкрай рідко відвідують правозахисні організації, утім, як здається УГСПЛ, в таких дискусіях потрібно давати простір фактору прав людини, який є одним із вимірів безпеки, тим більше, в українських умовах.

Перша панельна дискусія відбулася за участі Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, представників Державного департаменту США та Єврокомісії. Саме серед цього кола посадовців Марії Томак вдалося актуалізувати питання відсутності перемовного формату щодо гуманітарної ситуації в Криму.

«Одним із коментарів у відповідь на моє запитання була заява міністра про те, що Україна була б зацікавлена у подібному форматі, але, мовляв, на це не погодиться Росія. Правозахисники це розуміють, утім, приміром, позиція Росії щодо Криму не змушує ж нас відмовлятися від того, що Крим – це Україна або легітимізувати анексію. Думаю, наша держава має виробити бачення щодо гуманітарних перемовин і просувати їх, в том числі, просити західних партнерів долучатися до тиску на Росію для створення платформи. Наразі ж, коли ця ідея навіть не обговорюється, важливо бодай озвучувати її на подібних майданчиках та сприяти появі коментарів уповноважених осіб на цю тему, а також дискусій про можливості та ризики. Так само як ідею залучення групи міжнародних перемовників, яку ми також обговорювали з учасниками форуму. Якщо, приміром, Україна вважає, що певні особи, які виникають у перемовних процесах зараз, є “руками Кремля”, ніхто не заважає нам залучати тих, кому ми довіряємо, бажано – з числа міжнародних фігур. Проблема в тому, що ми цього не робимо», – поділилася враженнями від дискусії Марія Томак.

Просування ідеї щодо платформи та групи перемовників потрібне саме на таких майданчиках, за зразком одеського, адже тут тема порушень прав людини в якості аргумента звучить майже на кожній панелі, але без глибокого розуміння цього питання та без конкретики. При цьому, додає Марія Томак, відчувається, що для таких безпекових майданчиків правозахисні теми залишаються маргіналізованою темою, до якої багато хто, натхненний пафосом високих геополітичних категорій та великих шахівниць, ставиться поблажливо. Її, цю тему, “витягають” тоді, коли це вигідно.

Зокрема, на форумі багато говорили про захоплених моряків, але жодних відповідей на питання «як зробити їх повернення можливим?» на «Одеських дебатах» ніхто і не намагався знайти.

«Мені здається, потрібна більш інтенсивна присутність правозахисників на подібних заходах, але саме у вигляді окремо організованих заходів та дискусій, які мають, окрім правозахисного, ще й геополітичний вимір – наприклад, панелі щодо переговорної платформи щодо заручників, або про санкційну політику», – резюмує Марія Томак.

Українська Гельсінська спілка з прав людини планує продовжувати такі інтервенції на безпекові майданчики для актуалізації там теми порушень прав людини, спричиненої російською агресією проти України.