2012 рік для України стане визначальним з огляду на деякі події, що є знаковими для розвитку та самопрезентації нашої держави на світових теренах.

Перша з подій – Евро-2012, продемонструє наскільки спроможна Україна забезпечити необхідний організаційний рівень для проведення спортивної події європейського масштабу.

 Друга – вибори до Верховної Ради, покаже, чи визначились українці з тим шляхом, який обрали для подальшого розвитку. І, нарешті, третя подія, про яку знають лише вузькопрофільні фахівці з державних органів та правозахисні організації, що опікуються правами людини. Це – Універсальний Періодичний Огляд (УПО), що організовується Радою ООН з Прав Людини з метою перевірки стандартів та практики забезпечення прав людини державами-членами Організації Об’єднаних Націй.

Практика таких оглядів була введена досить недавно – з 2008 року. Кожний уряд повинен один раз на чотири роки надати Національну Доповідь щодо стану прав людини у своїй країні. Наша держава у 2008 році підготувала і презентувала першу таку доповідь. І от у 2012 році настане черга для другої доповіді.

Коли заходить мова щодо поняття прав людини, то перше, що спадає на думку – це слова видатного європейського фахівця з теорії та практики прав людини Марека Новіцького: «…Права і свободи є оболонкою, щитом, що захищає гідність кожної людини від посягань з боку влади. …Вони захищають нас тільки від приниження, посягань на нашу гідність, і то лише з боку одного, але наймогутнішого з потенційних порушників – державної влади…». Хотілося, щоб державні діячі, готуючи документи у рамках УПО, орієнтувалися саме на це визначення, тоді буква і дух Доповіді відповідали б тій меті, що ставить перед собою УПО – покращати ситуацію з правами людини на місцях.

Розгляд правової ситуації у державах проводиться на підставі Загальної декларації прав людини, а також конвенцій, до яких приєдналася конкретна держава.

На національному рівні уряд є ключовим гравцем, що відповідальний за підготовку Доповіді. Проте, до цієї роботи підключаються і парламент, і судова система. Але найбільш зацікавленою стороною цього процесу є структури громадянського суспільства: громадські організації, профспілки, релігійні групи, наукове співтовариство та інші асоціації, що включені у здійснення програм з прав людини.

Тому наразі для третього сектору стоїть першочергове завдання: збирати, акумулювати та аналізувати будь-яку інформацію, що може  лягти в основу так званої Альтернативної, або, як ще називають, Тіньової доповіді з прав людини, яка також буде представлена на розгляд до Ради ООН з Прав Людини.

Після розгляду Національної Доповіді уряду та Альтернативних від організацій громадянського суспільства Управління Верховного комісара з Прав  Людини готує Резюме, я якому викладені висновки щодо стану прав людини і надані конкретні рекомендації для подолання виявлених недоліків. Ці рекомендації виглядають як обмін думками та пропозиції  між незалежними державами. Але, УПО передбачає, що держава добровільно бере на себе зобов’язання слідувати цим рекомендаціям. Таким чином, дані зобов’язання повинні розглядатися як юридичні.

Як бачимо, в системі Універсального Періодичного Огляду присутня вагома частка морального аспекту, аспекту відповідальності держави перед своїми громадянами та перед світовим загалом  щодо забезпечення прав і свобод.

Роль громадських організацій дуже висока у тому, щоб представити  об’єктивну картину стану прав людини та можливостей їхнього захисту.

Виходячи з актуальності даного питання, Херсонська обласна організація Комітету виборців України поставила перед собою задачі, які спрямовані на допомогу пенсіонерам, як найбільш незахищеної верстви і може служити загальним індикатором,  у захисті їхніх соціальних прав, а також поглиблене вивчення можливостей захисту прав, зокрема доступність судів для цієї категорії громадян. Задачі реалізуються у рамках проекту  «Захист соціальних прав пенсіонерів: доступ до правосуддя, юридична допомога, обізнаність та просвіта», що здійснюється за фінансової допомоги спільного проекту Програми розвитку ООН та Міністерства закордонних справ Данії “Розвиток громадянського суспільства”.

Про результати, висновки та рекомендації ми будемо широко повідомляти через всі інформаційні канали: місцеві газети, радіо, телебачення, Інтернет-ресурси.