Метою створення та діяльності громадської спілки «Українська Гельсінська спілка з прав людини» (УГСПЛ) є реалізація та захист прав людини і основоположних свобод через сприяння практичному виконанню гуманітарних статей Заключного акту Гельсінської наради з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1975 року, а також усіх інших зобов’язань України у сфері прав людини та основоположних свобод.

 Складовими успіху у такій діяльності є застосування індивідуального підходу до визначення проблематики порушень та формування коректної стратегії правового захисту, ретельна робота з усіма стейкхолдерами щодо відновлення порушеного права людини, врахування особливостей суспільного дискурсу щодо проблем, рішення яких розробляється, тощо.

Однією із сфер, якою опікується УГСПЛ, є захист прав професійних спілок в Україні. Про те, яку роль відіграють професійні спілки у захисті прав людини, яке місце цей напрям займає в діяльності організації та над чим зараз працюють експерти громадської спілки, спілкуємося з програмним директором Укораїнської Гельсінської спілки з прав людини Максимом Щербатюком.

Максиме, у значної кількості наших співгромадян профспілки асоціюються з страйками, пільгами на оздоровчий відпочинок, збір коштів на профспілкову діяльність і так далі. Яка насправді роль цих об’єднань?

Часто те, з чим асоціюють профспілки більше стосується форм їх роботи і не складає сутності того що вони роблять. Багато в чому трохи помилкове уявлення формується не безпідставно, оскільки в Україні люди нерідко бачать практику роботи профспілок, які більше уваги приділяють формі ніж сутнісним завданням, фактично їх нівелюючи. Але є і інші приклади, які показують важливість ролі профспілок у суспільстві.

І тут в першу чергу слід сказати, що профспілки є ключовим гравцем у побудові справжнього соціального діалогу між працівниками, роботодавцями та державою, так само як важливим фактором захисту трудових прав працівників. І якщо профспілка ставить це у фокус своєї уваги і є активною у цій діяльності, то це створює різницю і допомагає не тільки в контексті більш ефективного захисту трудових прав, але побудові таких взаємовідносин від яких виграють всі, у тому числі, суспільство в цілому.

А в часи великих викликів, зумовлених корупцією, військовим конфліктом на Сході України та окупацією Криму, пандемії коронавірусу, розвитку нових форм зайнятості, роль профспілок значно розширюються і виходить далеко за межі соціального діалогу та захисту трудових прав. Розвиток мережі викривачів корупції, діяльність на захист права на мирні зібрання чи свободу вираження поглядів – це далеко не повний список того, до чого вже долучилися представники профспілкового руху.

Дотримання прав професійних спілок постійно перебуває у фокусі Української Гельсінської спілки з прав людини. Чому?

Як я вже зазначав, профспілки є важливою частиною громадського суспільства і для УГСПЛ є важливою ефективна взаємодія з ними в контексті захисту прав людини, так само як і те, щоб усі механізми захисту трудових прав людей працювали в Україні. Саме тому ми тримаємо руку на пульсі щодо проблем, з якими зіштовхуються профспілкові організації у напрямку захисту прав людини. Крім того, оскільки їх діяльність зараз виходить за рамки соціального діалогу та трудових прав, то з’являються нові форми та способи взаємодії.

На що зараз направлена робота УГСПЛ у контексті професійних спілок?

У нас є багато напрямків взаємодії: це співпраця у наданні правової допомоги щодо порушення трудових прав, а також у контексті введення окремих стратегічних справ, які піднімають важливі аспекти захисту прав людини.  Але не менш важливим є моніторинг ситуації із дотриманням прав профспілок та порушень прав людини в цій сфері. Для прикладу, зараз ми проводимо досить велике дослідження щодо діяльності профспілок в Україні у контексті захисту права на свободу асоціацій і проблем, з якими вони зіштовхуються при захисті трудових прав. В контексті цього дослідження також хочемо побачити як профспілки відповідають на виклики, які зараз стоять перед Україною. І це не тільки фактори пов’язані із пандемією і військовим конфліктом на Сході та окупацією Криму, але і зміною самих трудових відносин у зв’язку із появою нових їх моделей, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

Чому важливо зробити це дослідження?

Це важливо зробити, оскільки для того, щоб давати оцінки про захист прав професійних спілок, необхідно побачити, який на сьогодні є стан законодавства, яке регулює діяльність професійних спілок, наскільки воно відповідає європейським стандартам, яка є судова практика у цій сфері. Також це дасть можливість проаналізувати основні перешкоди і проблеми, які тут є і де вони мають об’єктивний характер, а де суб’єктивний. Все це в комплексі дасть більш повне розуміння ситуації в цій сфері і побачити ті напрямки, які потребують найбільшої уваги і які спроможні найбільше сприяти виконанню професійними спілками своєї ролі. Дуже приємно, що в цьому контексті ми знайшли розуміння та підтримку Міжнародного фонду «Відродження», який відгукнувся на цю нашу ініціативу і допомагає нам в цій роботі.

Інтерв’ю підготував Максим Петров.