Публікація

УГСПЛ з партнерами промоніторили стан КПВВ на межі з Кримом після реконструкції. Чи стало комфортніше громадянам?

Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим у партнерстві з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Українською Гельсінської спілкою з прав людини  та ГО “КРИМСОС” презентували звіт за результатами спільного моніторингу КПВВ «Каланчак» та «Чонгар» у березні 2020 року.

Найпопулярнішими послугами у Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) на межі з Кримом є отримання українських паспортів та паспортів для виїзду за кордон. Про це сказав Олексій Тільненко, голова Херсонського офісу ГО «КРИМСОС», під час онлайн-презентації моніторингового звіту «Перетин адмінмежі з Кримом через КПВВ у березні 2020 року» на платформі Українського кризового медіа-центру. «З грудня 2019 року до введення карантину щомісяця нашою командою здійснювався моніторинг адміністративно межі з окупованою територією АР Крим і він стосувався також облаштування сервісної зони, надання адміністративних послуг на КПВВ «Каланчак» та «Чонгар». ЦНАПи, створені на адмінмежі, не є самостійними одиницями, а є частиною ЦНАПів у Чаплинці та Новотроїцькому. Кількість надаваних послуг становить на «Каланчаку» до 100, а на «Чонгарі» до 160. Найчастіші послуги для кримчан – отримання паспорта громадянина України та отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон», – зауважив він.

Візит моніторингової групи був підготовлений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, Представництвом Президента України в АР Крим та громадськими організаціями «КРИМСОС» та «Українська Гельсінська спілка з прав людини» після звернень громадян України щодо умов перетину адмінмежі після побудови режимної та сервісної зони на КПВВ з Кримом. «Ми вирішили прицільно і фокусно подивитися на проблеми, які є, і ще раз їх підняти. Одна з головних проблем – це питання балансоутримувачів контрольно-пропускних пунктів, бо на їх ґрунті виникають інші проблеми – потреба у косметичних ремонтах, утримування території тощо», – підкреслила Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим.

«Зараз перед нами стоїть питання того, хто є балансоутримувачем цих КПВВ. Ми як Міністерство хочемо комплексно підійти до його вирішення. Ми відпрацюємо всі механізми на КПВВ «Чонгар» і потім поширимо цю практику на інші КПВВ. Ми хочемо залучити бізнес і спільно створити всі умови на КПВВ. Це буде стосуватися інфраструктури та максимально широкого спектру надання адміністративних послуг. Ми розраховуємо, що зможемо завершити процес облаштування та всі бюрократичні процедури протягом 6 місяців», – наголосив Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Презентація моніторингового звіту

Чи стали КПВВ на межі з Кримом максимально комфортними для людей після останньої реконструкції? Розповідають:☑️ Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України☑️ Таміла Ташева, заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим☑️ Віктор Вуйка, юрист УГСПЛ, Програма USAID «Права людини в дії»☑️ Олексій Тільненко, голова Херсонського офісу ГО «КримSOS»У березні 2020 року фахівці Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим спільно з представниками Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, УГСПЛ та Крим_ SOS здійснили моніторингові візити на КПВВ на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом з метою оцінки функціонування ЦНАП та сервісної зони на КПВВ. Результати – у відеопрезентації.#ПерехіднеПравосуддя #TransitionalJustice #ВПО #переселенці #USAIDukraine #ПраваЛюдини #Права_людини_в_дії #CrimeaIsUkraine #КримЦеУкраїна

Gepostet von Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ am Freitag, 24. April 2020

 

Спікери повідомили, що зараз обговорюється запровадження в ЦНАПах на пунктах пропуску процедури отримання свідоцтва державного зразка про народження та про смерть. «За 2019 рік на окупованій території народилося більше 23 тис. дітей і померло більше 32 тис. осіб. На території України у судовий спосіб, який наразі є єдиним можливим для отримання відповідних документів, задокументовано 3660 народжених і 761 померлих», – розповів Олексій Тільненко.

Також існують проблеми з евакуацією громадянами України свого особистого майна з тимчасово окупованої території. Митники, посилаючись на митний кодекс, стверджують, що сумарна вартість товарів, яка перевищує еквівалент 500 євро, є об’єктом оподаткування митними платежами. Що є перешкодою для вільного переміщення своїх особистих речей.

«До моменту потрапляння у режимну зону довелось мати справу з працівниками поліції, які вимагали надати їм паспорт, переписували мої особисті дані, просили підтвердження мого номеру телефону та пройти з ними до спеціального приміщення. Хочу попередити всіх громадян України, що подібні дії не неправомірними, якщо не мають законної підстави», – додав Віктор Вуйка, юрист Української Гельсінської спілки з права людини в Херсоні.

Віктор Вуйка, юрист Української Гельсінської спілки з права людини

У зв’язку з мірами щодо протидії розповсюдження коронавірусної інфекції, перетин адмінмежі на КПВВ з Кримом було обмежено, проте було надано невичерпний перелік причин для її перетину. Це необхідність дотримання принципу єдності сім’ї, смерть близьких родичів, наявність тяжких або хронічних хвороб, які потребують лікування на материковій частині, перетин адмінмежі особами, які не зареєстровані на непідконтрольній території Криму.

«Питання Криму є для нас важливим в рівній мірі, як і питання Донбасу. Ми маємо ним займатися постійно, займати проактивну позицію як всередині країни, так і на міжнародній арені. Наше завдання полягає у тому, щоб створити для людини на КПВВ максимально зручну атмосферу, щоб вона відчувала, що знаходиться в рідній країні», – підсумував Ігор Яременко, заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

 

Українська Гельсінська спілка з прав людини впроваджує зазначену діяльність в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID Ukraine – USAID Україна) «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук:https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заява правозахисних організацій з приводу оголошення вироків фігурантам другої бахчисарайської групи у “справі проти кримських мусульман”

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальні вироки сімом...

17 Вересня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: