Публікація

УГСПЛ взяла участь в прес-конференції Коаліції проти катувань до Міжнародного дня захисту жертв катувань

Міжнародний день захисту жертв катувань відзначається 26 червня. Саме в цей день 33 роки тому почала діяти Конвенція ООН проти катувань та жорстокого поводження. 

Коаліція проти катувань була створена на початку 2016 року і працює в таких напрямках: з’ясування фактів катувань в правоохоронних органах і розповсюдження інформації про них, правова допомога жертвам катувань, аналіз ситуації в цій сфері в Україні: законодавство законопроєктів і намагання змінити ситуацію на краще, інші дослідження в цій сфері, які стосуються наслідків та причин катувань, інформаційна кампанія проти катувань.

У жовтні стартує  десятимісячний кіно-проект присвячений 20-річній практиці життя в місцях позбавлення волі. Головними темами фільмів будуть катування та медична допомога в місцях позбавлення волі.  Також наступного року буде опублікована наукова праця, яка дозволить привернути увагу до досліджень питань катувань в’язнів. Про ці плани розповіли учасники прес-конференції – представники правозахисних організацій, які входять в Коаліцію проти катувань, присвяченій  Міжнародному дню захисту жертв катувань.

 

У Києві в Українському кризовому медіа-центрі з журналістами зустрілися Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ), Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, Олексій Сидоренко, головний редактор Магнолія-ТВ та Юг де Сюремен (Hugues De Suremain)

«Очевидно, що реформа та модернізація тюрми неможлива без культури населення. Часто пріоритетними є матеріальні умови отримання в’язня. Але боротьба з катуваннями має бути на першому місці. Цей процес є важкий та потребує прийняття різних заходів різних аспектів: підготовка адміністративного персоналу, менеджмент, боротьба з корупцією, система моніторингу закладів обмеження волі», – заявив Юг де Сюремен, правовий координатор EPLN.

Учасники прес-конференції наголосили, що для протидії катуванням у місцях несвободи держава має забезпечувати базові права людини – право на життя, справедливий суд, свободу та ін. Свої рекомендації щодо покращення ситуації у в’язницях учасники обговорення представили в рамках сьомого звіту, який можна знайти на сайті Коаліції проти катувань.

«Маємо таку проблему, як неадекватна дефініція катування в статті 127 ККУ, яка не відповідає майже повністю визначенню катувань за міжнародним правом, яке надане в статті 1 Конвенції ООН проти катувань. Внаслідок цього, кримінальних  проваджень за статтею 127 майже немає. Бо стаття 127 не містить визначення спеціального суб’єкта. За Міжнародним правом, той, хто катує – або працівник, або катування здійснюються з його наказу. Потрібно змінити цю статтю і привести її в повну відповідність з статтею 1 Конвенції», – зазначив Євген Захаров, директор Харківської правозахисної групи, голова правління УГСПЛ.

 

Євген Захаров (УГСПЛ, ХПГ)

Також проблемою є розслідування заяв про погане поводження. Найчастіше, необхідно звертатися через суд, щоб досліджувати такі випадки. Цей процес триває дуже довго. Загалом, за останні 5 років було 6 046 кримінальних проваджень в поліції, і лише 151 обвинувальний акт. Оціночна кількість постраждалих катувань за даними соціологічного дослідження на національному рівні, яке проводилося Коаліцією проти катувань, в 2015, 2017 та 2018 рр. – 63 тис постраждалих на рік.

Учасники обговорення наголосили, що також актуальними залишаються питання незабезпечення ув’язнених медичною допомогою, умови перевезення та транспортування осіб, які вже засуджені або перебувають в слідчому ізоляторі.

 

«На сьогоднішній день ситуація з наданням медичної допомоги в місцях несвободи має катастрофічний вигляд. Оскільки була розвалена стара система і не створена нова – втрачені ліцензії для здійснення необхідного медичного втручання, втрачені можливості мати знеболювальні препарати та втрачені кадри», – підкреслив Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини (УГСПЛ).

«Хочу наголосити на питанні, пов’язаного з запобіганням домашнім насильством. Раніше, в ізолятори поміщалися особи, які здійснювали домашнє насильство. І їх потрібно ізолювати. На сьогоднішній день ця можливість майже втрачена. Перед МВС стоїть проблема, як забезпечити ізолювання тих осіб. Ізолятори тимчасового тримання повинні бути знову обладнані та відкриті, щоб запобігати цій проблемі», – додав він.

Експерти зауважили, що ключовим моментом для здійснення ними правозахисної діяльності та впливу на ситуацію у місцях несвободи є можливість проведення належного моніторингу.

«Ще один ключовий аспект – доступ до закладів обмеження волі та їх моніторинг. Іноді, після перевірки, дані знищуються, а свідки переслідуються. Організації повинні мати доступ до закладів позбавлення волі. Також необхідно вжити заходів щодо режиму утримання та відміну пожиттєвого ув’язнення без зручностей. Існує один ключовий аспект, який потребує об’єднання та мобілізацію всіх сил – боротьба з безкарністю. Ті, хто проводять дослідження та прокурори повинні регулярно надавати інформацію про свою роботу», – підсумував Юг де Сюремен, правовий координатор EPLN.

Джерело + фото: УКМЦ

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Чат-бот в месенджері телеграм @CrimeaIsUabot зв’язує Україну з Кримом та безкоштовно допомагає кримчанам отримати українські паспорти, свідоцтва про народження/смерть та інші документи

Одна з величезних проблем сучасного суспільства – безкінечний обсяг суперечливої інформації, в якому все важче...

11 Листопада 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: