УГСПЛ та Український інститут прав людини презентували законопроект щодо держполітики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту

25 квітня 2018 року у Києві відбулась прес-конференція «Що захистить простих людей у конфлікті? Презентація законодавчої ініціативи громадянського суспільства»

18 квітня 2018 року на слуханнях в комітеті ВР України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин був анонсований законопроект «Про засади державної політики захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту», який розроблявся з листопада 2017 року робочою групою при Уповноваженому ВРУ з прав людини. До складу груп входили експерти Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини, УВКБ ООН,  МінТОТ, неурядових організацій «Група впливу», «Кримська правозахисна група», «Крим СОС», Центр інформації про права людини, народних депутатів України. Законопроект став результатом поєднання дворічної роботи УГСПЛ в сфері перехідного правосуддя з практичною діяльністю Омбудсмена та партнерських НУО в сфері подолання наслідків збройного конфлікту.

Уповноважений ВРУ з прав людини у 2012-2018 роках, а нині очільниця Українського інституту прав людини Валерія Лутковська зауважила, що тема законопроекту є вкрай актуальною для української правозахисної спільноти. «Сьогодні дуже важливо сформулювати яким чином буде жити вся держава в той момент, коли відновиться контроль України з кордом між Україною та Російською Федерацією, в той момент, коли закінчиться анексія Криму і, відповідно, Україна повністю контролюватиме всю свою територію. Це ми мали зробити ще вчора, але бажано це зробити принаймні сьогодні», – заявила вона.

Законопроект є рамковим документом, що визначає стратегію державної політики на тривалий період, спрямовану на врахування як національних пріоритетів, так й інтересів пересічних громадян, постраждалих від конфлікту. «Засади державної політики…» є основою для розроблення законів та інших нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення питань, пов’язаних з подоланням наслідків збройного конфлікту, забезпечення прав людини як основної цінності державної політики, розв’язання проблем соціального примирення, відновлення порушених прав та реінтеграції, недопущення повторення таких ситуацій в майбутньому.

У законопроекті втілено принципово новий підхід – імплементація принципів правосуддя перехідного періоду, що має тривалу історію і надзвичайно багатий міжнародний досвід пост-конфліктних країн. Керівник аналітичного напрямку УГСПЛ Олег Мартиненко наголосив, що Україна має випрацювати індивідуальну модель перехідного правосуддя, оскільки світовий досвід не знає універсальних прикладів. Модель правосуддя перехідного періоду, або просто – перехідного правосуддя (Transitional Justice), передбачає від уряду скоординовані дії для реалізації 4 напрямків: відшкодування збитків жертвам збройного конфлікту; притягнення винних до відповідальності; забезпечення права знати усю історичну правду про перебіг подій; інституційні реформи як гарантії неповторення збройного конфлікту. Законопроект ґрунтується на програмних тематичних документах ООН та Ради Європи, а також на світовому досвіді різних моделей перехідного правосуддя.

«Людський вимір» державної політики через запровадження засад перехідного правосуддя став наскрізним через той факт, що саме людський ресурс України став об’єктом таких негативних та масштабних викликів, як зокрема:

• наявність більше 10,3 тисяч загиблих, понад 24,5 тисяч поранених та близько 1300 зниклих без вісті з числа цивільного населення і комбатантів;
• втягнення в діяльність незаконних збройних формувань щонайменше 45 тисяч громадян України, а також в діяльність самопроголошених формувань т.зв. «державних структур ДНР/ЛНР», парамілітарних формувань, органів окупаційної влади понад 346 тисяч громадян України;
• переміщення в межах та за межі України близько 2,7 млн. громадян, з яких приблизно 60% – пенсіонери, 60% – жінки, 13% – діти і 4% – особи з інвалідністю;
• депортація більше 1500 осіб з території АР Крим та м. Севастополь за рішеннями органів окупаційної влади, а також примусове переміщення на територію Російської Федерації біля 4700 осіб, які перебували в АР Крим в місцях позбавлення волі;
• надзвичайно вразливий стан близько 800 000 осіб, які проживають у районі конфлікту, а також 45-47 тисяч осіб, які щодня долають лінію розмежування в Донецькій, Луганській областях та адміністративний кордон з АР Крим;
• спричинення різного роду шкоди більш, ніж 5 млн мешканцям окремих районів Донецької та Луганської областей;
• потреба в отриманні державної допомоги внаслідок конфлікту близько 3,8 млн. громадян України, 2,8 млн. з яких мешкають на непідконтрольних уряду територіях.
• наявність близько 200 тисяч дітей, які потребують психологічної та реабілітаційної допомоги як жертви збройного конфлікту, а також не менше 4900 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що залишилися на окупованих територіях Кримського півострову.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко зазначив, що сьогодні саме час наголошувати на нагальності перехідного правосуддя, яке має стати інструментом для політиків. «Війну неможливо буде виграти виключно військовим засобами й методами. Тим паче не можна буде перемогти воєнним методом людей, які перебувають на непідконтрольній Україні території, і реінтегрувати їх до українського середовища – повернути їх до України, – наголосив він. – Ми сьогодні повинні думати про ті інструменти і про ті механізми, які, власне, передбачать компромісне і мирне вибудовування майбутнього України. І саме таким інструментом на сьогоднішній день є цей законопроект».

Автори законопроекту переконані, що прийняття та реалізація законопроекту може поєднати очікування усіх соціальних груп України, запити територіальних громад, вимог міжнародної спільноти, а також сприяти здійсненню громадського діалогу задля інтеграції українського суспільства, формуванню спільного, об`єктивного бачення подій та їх оцінки.

Повне відео трансляції з Главкома: