Публікація

УГСПЛ розробила методологію удосконалення законодавства, що стосується осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії

Українська Гельсінська Спілка з прав людини презентувала проект методології проведення експертизи законодавства України, проектів НПА на відповідність МГП та засадам перехідного правосуддя в частині забезпечення прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії. Документ був розроблений на основі Основних принципів і керівних положень, що стосуються права на правовий захист та компенсацію збитків для жертв порушень міжнародних норм у галузі прав людини і гуманітарного права, прийнятих резолюцією  60/147 Генеральною Асамблеєю від 16 грудня 2005 року.

Держава зобов’язана переглядати нормативно-правові акти, що сприяють або допускають грубі порушення міжнародних норм у сфері прав людини і серйозні порушення міжнародного гуманітарного права. Це зобов’язання  стосується компонентів гарантій неповторення порушень прав людини у майбутньому, які визначені Основними принципами і керівними положеннями. Усього таких компонентів правосуддя перехідного періоду чотири:  кримінальне судочинство/справедливість; право на правду; репарації; гарантії неповторення через проведення інституційних реформ.. Забезпечення всіх належних гарантій жертв збройної агресії випливає з позитивних зобов’язань України, визначених в міжнародних договорах з МГП та міжнародного права прав людини, які є частиною національного законодавства.

Методологія має на меті імплементацію Основних принципів і керівних положень, з урахуванням Керівництва по імплементації міжнародного гуманітарного права, підготовленого консультативною службою Міжнародного Комітету Червоного Хреста з Міжнародного гуманітарного права (МКЧХ). Презентований проект Методології визначає критерії виявлення, способи оцінки та усунення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів таких норм.

Методологія складається з чотирьох розділів та додатків. Розділами визначено не лише мету, об’єкт та суб’єкт експертизи, міжнародні стандарти, а й, власне, порядок проведення експертизи. В УГСПЛ розробили і критерії виявлення, способи оцінки та усунення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів норм, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами не забезпечують в повній мірі або порушують гарантії жертвам, та/або можуть спровокувати повторення ситуацій порушення прав людини чи виникнення нових таких ситуацій.

Олена Семьоркіна, аналітикиня, спеціалістка в сфері нормотворення пояснює, чому важливо приділяти увагу аспекту якості законодавства:

«В умовах збройного конфлікту права цілих груп людей порушуються державою (свідомо або через нерозуміння) при прийнятті законодавства. Ця проблема була і раніше, але тепер вона набуває загрозливих масштабів. Це права ВПО – виборчі права і пенсії; мешканців ТОТ – обмежені в доступі до практично всіх прав і гарантій внаслідок тимчасової окупації, люди, які досі відбувають покарання в місцях несвободи на ТОТ; люди та рідні людей, які втратили життя, здоров’я, рідних, а також зазнали майнових втрат.

Причинами цього, на думку УГСПЛ, є, зокрема, невиконання державними органами повноважень з проведення ряду обов’язкових експертиз в процесі розроблення проектів нормативно-правових актів. Зокрема, не проводяться антидискримінаційна, антикорупційна експертизи, на відповідність Конституції України та ЄКПЛ. Якісне проведення цих експертиз на різних етапах нормотворення могло б запобігти ситуації порушень прав людей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, при ухваленні законодавства.

Крім того, наразі визначені різні вимоги до процедур нормотворення для різних суб’єктів нормотворення: якщо Уряд має зобов’язання проводити такі експертизи, а також проводити громадське обговорення проектів нормативно-правових актів, то парламент таких зобов’язань не має (окрім експертиз на відповідність Конституції України, антикорупційної, відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

І найголовніше – в українських нормативно-правових актах відсутні інструменти оцінки наявності гарантій «поваги, забезпечення і захисту» прав і свобод людини, що випливають з міжнародних зобов’язань України.

Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, нагадав, що дискусію про необхідність запровадження засад перехідного правосуддя УГСПЛ розпочала в 2015 році з проведення міжнародної конференції та залучення наукового потенціалу задля дослідження різних його аспектів. Була видана монографія, де вперше досліджені різні складові перехідного правосуддя як з позиції досвіду інших країн, так і в контексті України (зокрема, очищення суддівського корпусу, люстрація чиновників).

Згодом, на платформі Омбудсмана протягом 2017-2019 років ми спільно з неурядовими організаціями розробили законодавчу рамку для впровадження засад перехідного правосуддя – проект Закону України «Про засади державної політики захисту прав людини  в умовах подолання наслідків збройного конфлікту».

Законопроект, базуючись на стандартах ООН та підходах ЄС, передбачає серед іншого заходи у сфері вдосконалення законодавства при здійсненні інституційних реформ як складової гарантій неповторення.

Проект Методології буде доопрацьований, після чого, для «випробування» її ефективності буде проведена пілотна експертиза НПА з однієї з найбільш запитуваних галузей: цивільне законодавство (компенсації збитків). Таким чином буде отриманий зворотний зв’язок від експертів, наскільки інструменти Методології дозволять виявити «больові точки» з законодавстві.

Апробована Методологія згодом буде запропонована для використання центральним органам виконавчої влади,  Комітетам Верховної Ради України, Апарату Верховної Ради України, а також організаціям громадянського суспільства.

 

Розробка методології та її презентація здійснені в рамках Програми «Права людини в дії», яка впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Чат-бот в месенджері телеграм @CrimeaIsUabot зв’язує Україну з Кримом та безкоштовно допомагає кримчанам отримати українські паспорти, свідоцтва про народження/смерть та інші документи

Одна з величезних проблем сучасного суспільства – безкінечний обсяг суперечливої інформації, в якому все важче...

11 Листопада 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: