УГСПЛ провела сайд-івент на OSCE HDIM-2018 у Варшаві
11 вересня 2018 року, у рамках роботи міжнародної конференції Human Dimension Implementation Meeting ОБСЄ у Варшаві, представники УГСПЛ провели сайд-івент, присвячений збройному конфлікту в Україні та питанням перехідного правосуддя.
Міжнародна конференція Людського виміру ОБСЄ є щорічним майданчиком для обговорення нагальних проблем Європи у сфері захисту прав людини, яка привертає увагу представників урядів держав-членів ОБСЄ та світових ЗМІ. Наразі для України є надзвичайно актуальним донесення до міжнародної спільноти інформації про триваючі грубі порушення прав людини на непідконтрольних територіях. Таким чином, використання конференції ОБСЄ як платформи для привернення уваги європейських партнерів є сьогодні важливим елементом для протидії російській пропаганді та агресії.
Організований захід проходив під загальною темою «Пошук правди та переслідування: воєнні злочини і порушення прав людини на сході України». Спікерами були Олексій Біда, координатор Центру документування УГСПЛ; Віталія Лебідь, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ; Юлія Ернер, координатор проекту німецької організації DRA (Німецько-російський обмін),1 Олександр Черкасов, член правління російської громадської організації “Меморіал”2, Валерій Новіков, голова Луганського правозахисного центру “Альтернатива”3.
На початку заходу був презентований відеофільм щодо подій у місті Мар’їнка, яке стало гарячою точкою боїв із про-російськими збройними угрупуваннями. Фільм фактично є ілюстрацією звіту «Мар’їнка: на лінії вогню», який входить до циклу звітів про історію прифронтових міст України і який теж було оприлюднено під час заходу. У даних матеріалах зображено трагічну історію одного із українських міст та його жителів в результаті збройного конфлікту. Мар’янка, у минулому тихе та спокійне місто, в один момент стало театром масштабних та запеклих воєнних дій.
Зі звітом «Мар’їнка: на лінії вогню» можна ознайомитись за посиланням
Після захоплення Донецьку, саме це місто повинно було стати наступною ціллю про-російських незаконних збройних формувань, з огляду на стратегічне значення його територіального розміщення. Тривалий час Мар’янка перебувала у так званій «сірій зоні». Унаслідок численних обстрілів місто перетворилося на руїну – було пошкоджено житлові будинки, лінії електропередач, заводи, міську адміністрацію, пошту, та знищено місцевий музей. Сьогодні місто поділене на дві зони: звичайну і червону. Незважаючи на мирні переговори та угоди, місто досі лишається однією з найгарячіших точок фронту і війна тут стала звичним явищем.
Олексій Біда, один із авторів звіту, під час свого виступу зазначив, що пошук правди становить значну частину концепції правосуддя перехідного періоду. «Україна та Росія знаходяться не лише у стані збройного конфлікту але, насамперед, у стані інформаційної війни. Під час досліджень правозахисники стикаються з доказами лицемірної «гри и хованки» з боку збройних сил Росії. Користуючись цим, військові, забуваючи про честь та правила ведення війни, жорстоко порушують Женевські Конвенції: ми зібрали дані про вбивства та тортури не лише військовополонених, але й цивільного населення, про переслідування мешканців окупованих територій за політичною ознакою, про інші злочини проти людяності».
Численні дані воєнних злочинів, зібрані Центром документування УГСПЛ, надалі переходять у юридичну площину і використовуються юристами Центру як докази у міжнародних судових інстанціях.
Віталія Лебідь на зустрічі розповіла про діяльність Центру, зокрема, про різні категорії справ, пов’язані з конфліктом, про складнощі, які виникають під час розслідування, про перспективи розгляду справ Європейським судом з прав людини та Міжнародним кримінальним судом.
Віталія наголосила, що основними цілями, які юристи УГСПЛ ставлять перед собою, є відновлення справедливості для жертв конфлікту до максимально можливого рівня, притягнення до відповідальності винних осіб, які вчиняти злочини проти людяності та воєнні злочини, а також доказ участі у конфлікту Російської Федерації як сторони конфлікту. Під час виступу Віталія акцентувала увагу на складнощах розслідування злочинів за заявами постраждалих осіб на національному рівні. Зокрема, було зазначено, що в процесі звернень жертв конфлікту до правоохоронних органів Росії, їм відмовляють у проведенні будь-якого розслідування, адже РФ не визнає своєї причетності до подій на Сході. Щодо розслідувань в Україні, то постраждалі також зіштовхуються із неефективністю дій національної поліції. Розслідування правоохоронними органами ускладнюється відсутністю доступу до місця злочину, проте даний факт не знімає позитивних обов’язків із України і насправді доступний широкий інструментарій слідчих дій, які можуть встановити винних осіб, і, наприклад, оголосити їх в міжнародний розшук. Більшого прогресу у розслідуваннях вдалося досягти Воєнній прокуратурі, яка оголосила підозру деяким представникам самопроголошених республік та російським військовим. Проте, проблема затримання і доступу до підозрюваних осіб залишається актуальною. Більше того, зважаючи на реформування правоохоронної системи, очікується, що розслідування таких справ буде передано до Державного Бюро розслідування, і є відкритим питання, як вплине таке реформування на подальший процес розслідування.
Таким чином, підсумовуючи, у громадян України фактично відсутні ефективні засоби захисту від порушень на національному рівні, в результаті чого вони вимушені шукати справедливості на міжнародному рівні. Юристка також зазначила, що розгляд справ в міжнародних судах також має певні виклики: «Оцінюючи той час, який необхідний для повного розгляду справи Міжнародним кримінальним судом, є певні ризики. Нещодавно стало відомо про вбивства ряду терористів і головнокомандуючих ДНР, таких як «Гіві», «Бетмен», «Моторолла», Олександр Захарченко. Тому невідомо чи буде кого притягати до відповідальності за злочини проти людства ще через кілька років. Таким чином, наразі дуже важливим є прискорення розгляду справ Міжнародним кримінальним судом».
В ході івенту також була презентована діяльність платформи CivilM+, яка об’єднує українські, російські та європейські неурядові організації з метою систематизації порушень прав людини на сході України. Вони працюють в різних сферах – правозахисній, миротворчій, гуманітарній – по темах, пов’язаних з мирним вирішенням конфлікту на Донбасі і подоланням його наслідків. УГСПЛ також долучена до роботи цього об’єднання.
«В рамках платформи CivilM+ учасники мають можливість співпраці – створення і реалізації спільних ініціатив і проектів, вироблення і виразу спільних позицій, надання взаємної підтримки і прояву солідарності, систематизації знань, підвищення кваліфікації та поліпшення координованої роботи по конфлікту на Донбасі»,- підкреслив Валерій Новіков.
Як зазначив Олександр Черкасов, «досліджуючи тему конфлікту на Донбасі, стикаєшся з тими ж особами, які були причетні до воєнних злочинів в інших конфліктах на пострадянському просторі. Вони уникають покарання та навіть отримують підвищення на посадах та у званнях. Цей ланцюг злочинів має бути розірваний задля убезпечення миру у майбутньому».
Загалом, захід привернув значну увагу аудиторії. По завершенню виступів спікерів пройшла сесія питань та відповідей. Особливу зацікавленість присутніх викликали питання, пов’язані з подіями у Мар’їнці та методологія написання звіту, також обговорювали виклики, з якими зіштовхуються українські правозахисники, які працюють по темі конфлікту, і формати співпраці з російськими правозахисними неурядовими організаціями.
Участь УГСПЛ у заході стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через USAID. Американський народ, через USAID, надає економічну та гуманітарну допомогу по всьому світу понад 55 років. В Україні допомога USAID надається у таких сферах як: економічний розвиток, демократія та управління, охорона здоров’я і соціальний сектор. Починаючи з 1992 р., Агентство США з міжнародного розвитку надало Україні технічну та гуманітарну допомогу на суму 1,8 мільярда доларів.
Детальнішу інформацію про програми USAID в Україні можна отримати на офіційному веб-сайті USAID http://ukraine.usaid.gov та сторінці у Facebook https://www.facebook.com/USAIDUkraine.