17 лютого в Женеві експерти УГСПЛ Богдан Мойса та Максим Щербатюк презентували альтернативну державній доповідь УГСПЛ про виконання Україною Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права. У виступах вони зробили акцент на порушеннях прав переселенців та інших жертв агресії РФ з Донецької, Луганської областей та Криму.

Наприкінці минулого року влада України надіслала державну доповідь про виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права (https://bit.ly/2SewJ7e). В її основі – відповіді на запитання, які підготував Комітет ООН, опираючись на пропозиції українських неурядовців (https://bit.ly/39rezF3). Україна звітуватиме перед Комітетом ООН про виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, але так само у Женеві заслуховують і думку громадськості щодо ситуації в Україні у цій сфері.

Так, аналітик УГСПЛ Богдан Мойса у своєму виступі зазначив, що влада України продовжує дискримінацію людей, які проживають у тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської області. На жаль, Урядом не здійснено кроків з забезпечення виплат пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій. Як і раніше, отримання виплат можливе лише після реєстрації як внутрішньо переміщеної особи.

Порушуються також права мешканців окупованих територій з числа мирних громадян, що набули інвалідність внаслідок поранень. Люди, які набули інвалідність через ушкодження, спричиненого бойовими діями після 1 грудня 2014 не можуть отримати статус особи з інвалідністю внаслідок війни. І в УГСПЛ є приклад: 3 лютого 2015 р під час обстрілу Горлівки, що на Донеччині, було поранено особу, але згодом їй було відмовлено в встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

«Уряд дуже повільно впроваджує соціальну політику, яка стосується прав людей з інвалідністю в умовах збройного конфлікту. На національному рівні немає навіть чітких кількісних даних про таких осіб. Кількість фізично чи психічно травмованих дітей обчислюється лише після того, як їм надають статус дитини, яка постраждала від конфлікту. Щодо дорослих, то можна говорити лише про кількість осіб, які набули ушкоджень здоров’я за наслідками яких встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Певна інформація збирається на регіональному рівні, проте, ці дані можуть бути неточними», – зазначив під час виступу Богдан Мойса.

Відсутність відповідної статистики не дозволяє Україні оцінити потреби в медичній допомозі та реабілітаційних послугах, а отже, і запланувати необхідні для цього фінансові ресурси. Реабілітаційні послуги зазвичай отримують постраждалі або в медичних закладах, або в реабілітаційних установах. Та їх віддаленість від місця проживання ускладнює отримання послуг 40% постраждалих. Ця ж кількість людей вважає перешкодою високу вартість проїзду до реабілітаційних закладів. Крім того, до перешкод відноситься і відсутність транспорту, доступного для людей з інвалідністю. Також в Україні бракує служб психологічної реабілітації та допомоги цивільним особам, які мають проблеми зі здоров’ям.

Діяльність із забезпечення дотримання прав ВПО включена до місцевих програм боротьби з бідністю, про що свідчать місцеві соціальні політики у Сумах, Дніпрі (обласні центри, де розміщується велика кількість ВПО), Краматорську та Маріуполі (Донецька область). Водночас, велика кількість соціальних програм на рівні громади передбачає лише обмежену кількість заходів, спрямованих на підтримку ВПО. Однак переселенці не можуть скористатися, наприклад, пільговими тарифами на комунальні послуги або безкоштовними ліками, оскільки це вимагає наявності місця проживання у відповідному місці.

Під час доповіді представники УГСПЛ також розповіли про недоліки в освітньому процесі кримчан. Зокрема, йшлося про неефективні засоби – дистанційні методи навчання або ж через самоосвіту (екстернатна форма), коли держава виконує лише контролюючу функцію (у формі державних іспитів), без розробки відповідних навчальних програм для онлайн курсів. Також Богдан Мойса зазначив про обмежену кількість вищих навчальних закладів, до яких можуть вступати мешканці тимчасово окупованої території АРК, що є дискримінаційним. 

Окрім виступу на засіданні Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав були заплановані і запитання до спікерів. Так, членів Комітету цікавили питання діяльності громадянського суспільства в цілому та захисту прав активістів в Україні.

Усю інформацію з засідання Комітету ООН з економічних, соціальних та культурних прав щодо України можете знайти ТУТ.

Підготовка подання до Комітету ООН та його презентація стали можливими за підтримки Програми USAID «Права людини в дії», яка здійснюється Українською Гельсінською Спілкою з прав людини.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.