Делегація радників депутатів Бундестагу відвідала Київ. На зустрічі з представниками громадського сектору порушили низку критичних питань. Зокрема обговорили, як шукати та повертати українських цивільних, яких викрала Росія. Про умови утримання цивільних та військовополонених на території Росії і складнощі з їхнім поверненням — під час зустрічі розповіла Олена Куваєва, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ.

8 січня відбулась зустріч представників громадських організацій з радниками депутатів Бундестагу. На зустріч завітали учасники найбільших політичних фракцій Німецького парламенту, серед яких були делегати від різних комітетів: бюджетного, закордонних справ, з питань прав людини та гуманітарної допомоги, оборони, економічної співпраці, захисту клімату та енергетики, а також комітету з питань Європейського Союзу. До обговорення долучилися представники громадського сектору. 

Під час зустрічі обговорили питання екоциду, перспективи притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах та роль європейських країн у цьому процесі. Також учасники зустрічі звернули увагу на проблемні питання притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність та повернення українських військових, цивільних та дітей.

Зустріч відвідала Олена Куваєва, юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ. Вона розповіла про умови утримання цивільних та військовополонених на території Росії, складнощі з їхнім поверненням, майже повну відсутність комунікації з російської сторони і дуже обмежені можливості отримання будь-якої інформації щодо військовополонених та затриманих цивільних осіб. 

Юристка відмітила, що Росія брутально і зухвало порушує норми міжнародного гуманітарного права, незаконно затримуючи, фактично викрадаючи цивільних осіб, утримуючи їх під приводом «протидії спеціальній воєнній операції» або взагалі без приводу. 

«Інформація про більшість цивільних осіб, які перебувають на території РФ взагалі не підтверджується країною-агресоркою, що ускладнює їх повернення, навіть якщо опускати питання відсутності поняття обміну для цивільних осіб. Обмін цивільних є проблематичним, оскільки за нормами МГП, затриманих цивільних мають відпускати у разі відсутності конкретних обвинувачень, а не обмінювати на військовослужбовців. Також російська сторона не використовує в офіційному листуванні і термін «військовополонений», хоч і посилається на норми третьої Женевської конвенції, знову ж таки зазначаючи про “затримання військовослужбовця у зв’язку із протидією сво”», — зазначає юристка.

Навіть у випадку підтвердження перебування особи на території РФ, місцезнаходження усіх «затриманих» позиціюється як службова інформація з обмеженим доступом, тож не повідомляється на запит родин. Водночас Червоний Хрест виявився неспроможним виконати свої основні функції, комунікація із ним практично не приносить результату. 

«У найгіршому становищі перебувають військовополонені і викрадені цивільні особи, які утримуються на окупованих територіях, бо відсутній навіть примарний шанс отримати офіційну інформацію про них. Їх не повернуть в результаті обміну, а якщо і звільнять — не передадуть українській владі, а просто відпустять з місця утримання, яке часто в сотнях кілометрів від дому», — підкреслила Олена Куваєва.

Обговорюючи питання того, чим може допомогти Німеччина, представники громадянського суспільства вкотре наголосили на важливості ратифікації Римського статуту і закликали продовжувати тиск на уряд України в цьому питанні. Що ж до внутрішньої політики Німеччини, правозахисники відзначили важливість моніторингу бізнесу на предмет підтримки комерційних відносин з Росією і наголосили на тому, що така кооперація неприпустима, вона фактично вбиває українців і не має лишатись непокараною.

Радники депутатів відзначили, що ще певний час аналізуватимуть інформацію, отриману впродовж свого візиту і всі масштаби жахіть, і зроблять все, що від них залежить, аби підтримати Україну.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram юридичний | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube