Публікація

У Росії за викрадення людей не карають

„Нещодавно з Правозахисного Центру „Меморіал” та інших достовірних російських джерел до нас поступила інформація про те, що співробітники служби безпеки Президента Чеченської Республіки під командуванням Рамзана Кадирова викрали не менше восьми родичів Аслана Масхадова і, за деякими свідченнями, доставили їх у нелегальну тюрму, що в селі Центерой Гудермеського району Чеченської Республіки, щоб таким чином примусити Масхадова відмовитися від збройного спротиву федеральному центру”, – про це йдеться у відкритому листі Міжнародної Гельсінської Федерації (МГФ) з прав людини до Субкомітету з прав людини і Делегації Комітету ЄС-Росія з парламентського співробітництва, а також до Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ).

У листі представники МГФ наголошують, що протягом останніх років правозахисні організації систематично відслідковували ситуацію з викраденнями людей у Чечні і прилеглих республіках і надавали Європарламенту і Парламентській Асамблеї Ради Європи інформацію з цієї проблеми.

За словами Аарона Роудса, Виконавчого директора МГФ, у цілій низьці справ є обгрунтовані підозри або прямі докази причетності до викрадень місцевих або федеральних силових структур. „У 2004 році ми виражали особливе занепокоєння з приводу випадків взяття у заручники родичів бойовиків представниками чеченських правоохоронних органів, насамперед, співробітниками служби безпеки Президента ЧР, так званими кадирівцями, з метою примусити бойовиків до співробітництва та (або) „добровільної здачі”, – говорить він.

Як зазначено у листі, спроби представників МГФ обговорити з російською владою цю неприйнятну практику залишилися безуспішними. Після бесланської трагедії глибоке занепокоєння викликала спроба легалізації захоплення заручників представниками державної влади, що була зролена безпосередньо Генеральним прокурором РФ, державною особою, уповноваженою контролювати дотримання закону.

У якості ефективного і необхідного засобу у боротьбі з тероризмом він запропонував Держдумі РФ розглянути можливість введення „контр-заручництва”, тобто взяття в заручники членів сімей терористів.

„Ми сполівалися, що президент Путін негайно і жорстко відреагує на цю ініціативу, що поступила від такого високого чиновника, як пан Устинов. Проте ніякої реакції з боку російського Президента не було”, – говорить Аарон Роудс.

Міжнародна Гельсінська Федерація з прав людини та Міжнародна Федерація ліг з прав людини (МФЛПЛ) підкреслюють, що заручництво засуджується у всьому світі і це зафіксовано у цілій низьці міжнародно-правових документів. Зокрема, Конвенція ООН 1979 року „Проти захоплення заручників” кваліфікує заручництво як „злочин, що викликає глибоку стурбованість у всього міжнародного співтовариства”.

Представники міжнародних правозахисних організацій висловили своє обурення використанням таких методів з боку озброєної групи, підпорядкованої Рамзану Кадирову, Віце-Прем’єру Чеченської Республіки, який нещодавно отримав високу державну нагороду „Героя Росії”.

МГФ та МФЛПЛ вже звернулися до Президента Путіна з вимогою забезпечити як звільнення заручників (родичів Масхадова) так і притягнення до відповідальності винних у цих злочинах, включаючи і самого Кадирова.

„Ваша негайна реакція на цю ситуацію продемонструє міжнародному співтовариству, шокованому одіозною пропозицією Генерального Прокурора РФ, що Російська Федерація не терпітиме заручництва в будь-яких його проявах і залишається прихильницею міжнародних стандартів у галузі прав людини”, – говориться у зверненні до Володимира Путіна.

МГФ висловила прохання до Субкомітету з прав людини і Делегації Комітету ЄС-Росія з парламентського співробітництва, і до ПАРЄ підтримати її вимоги і продемонструвати главі РФ, що його ефективне реагування на цю проблему дуже необхідне. В тому числі й для того, щоб підтвердити міжнародному співтовариству, що Росія є надійним членом сім’ї європейських держав, поважає міжнародні стандарти у галузі прав людини у рамках боротьби з тероризмом, і не допускатиме захоплення заручників ні в яких проявах.

Представники МГФ та МФЛПЛ підкреслили, що розвиток таких негативних тенденцій в Росії не є внутрішньою справою Російської Федерації, а є загрозою верховенства закону і дотриманню прав людини в усій Європі і тому стосується інтересів всього європейського суспільства.

Олена Голюк,

РУПОР

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування