У разі загрози примусового відчуження земельної ділянки в окупованому Криму, варто звертатися до ЄСПЛ, – юристи УГСПЛ

У 2021 році громадяни України можуть втратити близько десяти тисяч ділянок землі на території Криму – у березні спливає річний термін, який окупаційна влада РФ дала «іноземцям» для їх відчуження. Правозахисники вбачають, що таким чином Росія не лише позбавляє громадян України власності, а й намагається витіснити українську ідентичність з Криму.

Зона нерозповсюдження

Ще 20 березня 2020 року Президент Росії Володимир Путін підписав указ №201, яким вніс певні території до переліку тих, де земельні ділянки не можуть бути власністю «іноземців» та «закордонних юридичних осіб».

Українські юристи пояснюють: цей указ фактично накладає обов’язок іноземців позбутися власної землі протягом року. Якщо вони не встигнуть або не захочуть цього зробити – РФ звертатиметься до національних судів, аби примусово відчужити – реалізувати за аукціону та отримати компенсацію, яка не обов’язково відповідатиме ринковій вартості землі.

«В цілому, заборона іноземцям володіти землею або встановлення для них будь-яких інших обмежень в контексті розпорядження земельними ділянками є досить поширеною і звичайною практикою в світі. Як правило держави пов’язують це із захистом національних інтересів, скажімо, державного суверенітету тощо, – говорить Максим Тимочко, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини. – Однак, важливо, що такі правила держава може встановлювати лише на своїй суверенній території. Якщо ж мова йде про земельні ділянки в окупованому Криму, то ми можемо констатувати, що такі дії Росії є відверто незаконними та суперечать міжнародному праву, адже Крим є міжнародно визнаною територією України, а Російська Федерація – окупант. У Криму є лише один кордон – український. Згідно з міжнародним правом окупант не може поширювати на окуповану територію своє законодавство, якщо цього не вимагає охорона громадського порядку або захист прав людини. Як бачимо, в ситуації з Указом Путіна, не було жодних законних підстав відносити території Криму до прикордонних земель Росії».

Максим Тимочко посилається на Європейську Конвенцію з прав людини, у першому протоколі якої вказано, що кожен маж право на захист власності. Так, у ній не зазначено, що право власності є абсолютним, воно може бути обмежено у певних ситуаціях.

«Законодавство РФ, яке передбачає примусове вилучення земельних ділянок в громадян України в Криму, є незаконним вручанням в це право, адже воно суперечить міжнародному праву, яке забороняє окупаційній владі чинити так з цивільним населенням під час окупації», – говорить юрист.

Правові наслідки

Тож у власників земельних ділянок в окупованому Криму, яких РФ вважає іноземцями, вже сьогодні є всі юридичні підстави звернення до Європейського суду з прав людини, аби довести, що їх права порушує Росія.

Аби підготувати відповідне звернення, потрібно зібрати персональні документи та документи, які підтверджують право власності – держаний акт на землю або свідоцтво про прийняття спадщини. Якщо людина втратила подібні документи, то можуть бути використані інші, які, можливо, прямо і не вказують на право власності, але опосередковано це підтверджують. «Приміром, квитанції про сплату комунальних платежів за п’ять років, можуть підтверджувати, що будинок належить цій людині, або витяги з земельного кадастру тощо», – говорить правник УГСПЛ.

До заяви юристи радять додавати і зібрану інформацію про ринкову вартість своєї ділянки – і на момент початку окупації, і на сьогодні. У майбутньому можна буде розраховувати на компенсацію за рішенням ЄСПЛ.

Крім того, важливо й написати заяву до правоохоронних органів, зокрема, Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання їх потерпілими ‒ адже власники землі у Криму вже зараз потенційні жертви указу №201.

Прихована мета

Важливо розуміти, що за 2020 рік окупаційна влада у Криму провела інвентаризацію земельних ділянок на півострові і відмежувала «іноземців» від «громадян РФ». Тобто фактично заявила: ті, хто отримав громадянство – у безпеці, адже вони розглядаються як свої і можуть мати у власності земельні ділянки у прикордонних районах. Ті ж, хто має земельну ділянку у Криму, але на момент окупації проживав, приміром, у Києві або навіть у Криму, але не мав підтвердження реєстрації на півострові – не визнаються громадянином РФ, і мають позбутися власності.

«Коли йдеться про притягнення РФ до відповідальності, ми маємо підстави стверджувати, що у неї є прихована мета такого втручання – витіснення української ідентичності з Криму”, – додає Тимочко.

Важливо розуміти, що фактично весь Крим був віднесений до прикордонних земель, на яких обмежуються права «іноземців». За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим, указ Президента Росії охоплює приблизно 80% території півострова – усі райони, окрім Білогірського, Красногвардійського та Первомайського, а також майже весь Севастополь.

«Логіку окупанта можна викласти таким чином: або бери російське громадянство, або йди геть, лише російські громадяни можуть мати тут землю», – підсумовує Тимочко.

І це стосується у першу чергу тих осіб, які протягом всіх семи років тимчасової окупації відмовлялися від нав’язаного російського громадянства у Криму та зберігали паспорти України. Тепер у них можуть забрати землю та нерухомість.

Варто зазначити, що указ №201 – це далеко не перша спроба РФ забрати власність громадян у Криму. З 2014 року використовувалися інші приводи – як то «націоналізація», експропріація, вилучення за судовими рішеннями.

За оцінками юристи, РФ вже у березні звертатиметься до судів, аби примусово відчужувати земельні ділянки, які належать окремим громадянам України, адже вже зараз до правників звертаються люди, які отримали повідомлення, приміром, від керівництва дачних кооперативів, мовляв, «іноземні громадяни не мають права володіти землею». Теоретично після отримання перших позитивних судових рішень колишній власник може попросити віддати йому власну ж ділянку в оренду та сплачувати державі-окупанту. А це не дуже вдалий вихід для громадян України, які живуть на материку. Якщо ж цього не станеться, то нерухомість, розташовану на ділянці, можуть вважати об’єктом самочинного будівництва, який треба знести.

Допомога постраждалому від конфлікту та тимчаової окупації населенню здійснюється УГСПЛ в рамках програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.