У МЗС разом із закордонними дипломатами обговорили державну політику деокупації Криму

3 березня Міністерство закордонних справ України та Представництво Президента України в АР Крим провели панельну дискусію «Державна політика деокупації Криму: статус і перспективи» в рамках відзначення Дня спротиву окупації АР Крим та міста Севастополь. До дискусії приєдналися також представники закордонних дипломатичних місій в Україні.

У дискусії взяли участь:

• Еміне Джапарова, перша заступниця міністра закордонних справ України;
• Антон Кориневич, Постійний Представник Президента України в АРК;
• Ігор Яременко, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
• Рустем Умєров, народний депутат України, співголова міжфракційного депутатського об’єднання «Кримська платформа»;
• Ігор Поночовний, керівник прокуратури АРК та м. Севастополь;
• Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу;
• Марія Томак, координаторка Медійної ініціативи за права людини;
• Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту.

Однією з ключових тем обговорення стала Кримська платформа та виклики, що стоять перед Україною та світом через агресію Росії та тимчасову окупацію частини території України.

“Україна створює Кримську платформу, щоби винести дискусію щодо деокупації Криму на рівень стратегічного діалогу на міжнародному рівні. Це допоможе консолідувати прагнення і ресурси міжнародної спільноти, а також дозволить об’єднати зусилля на міжурядовому, міжпарламентському та експертному рівнях”, – зазначила Еміне Джапарова.

За її словами, Кримська платформа фокусуватиметься на п’яти дуже практичних напрямах роботи: політиці невизнання спроби анексії Криму Росією, розширенні та посиленні міжнародних санкцій проти Росії, міжнародній безпеці, правах людини, впливі окупації на економіку та екологію.

Еміне Джапарова наголосила, що, працюючи з міжнародними партнерами за цими напрямами, Україна зможе просуватися на шляху деокупації Криму: «Важливо розуміти, що звільнення Криму від російської окупації – це не лише питання справедливості. Це один з ключових факторів відновлення стабільності світового порядку та захисту спільних цінностей, які становлять фундамент для розвитку людства».

Постійний Представник Президента України в АРК Антон Кориневич наголосив, що «підписаний 26 лютого 2021 року Указ Президента України «Про окремі заходи, спрямовані на деокупацію та реінтеграцію тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя» є дуже потужним сигналом нашим міжнародним партнерам, що зусилля з деокупації Криму є одним з пріоритетів внутрішньої державної політики України. Цим Указом Президент створив Організаційний комітет установчого саміту Кримської платформи, дав доручення підготувати проект Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території АР Крим та міста Севастополя та Стратегію розвитку кримськотатарської мови».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров висловив підтримку ідеї створення Кримської платформи як майданчика, на якому будуть опрацьовуватись і втілюватись конкретні кроки та механізми для відновлення територіальної цілісності України.

“Деокупації Криму має передувати прийняття відповідних законів України, що нададуть чітке уявлення про майбутнє Криму як невід’ємної частини України, гарантії збереження і розвитку його корінного кримськотатарського народу”, – заявив голова Меджлісу.

Народний депутат України Рустем Умєров окреслив стан законодавчої діяльності держави, спрямованої на подолання наслідків окупації, та відзначив, що Кримська платформа – це багатокомпонентний механізм із відновлення суверенітету та територіальної цілісності України, що включає цілий комплекс завдань, зокрема, питання міжнародної підтримки деокупації Криму, безпеки Чорноморського регіону, захисту прав людини, забезпечення прав кримськотатарського народу.

На важливості включення громадського сектору у вироблення державної політики деокупації наголосила координаторка Медійної ініціативи за права людини Марія Томак. Вона підкреслила, що РФ шляхом дезінформації чинить вплив на сприйняття кримської проблематики на рівні громадської думки за кордоном. Саме тому в рамках Кримської платформи важливо працювати з громадськістю, експертами, науковцями, медійниками, залучати їх до спільних проєктів, і це завдання передусім для українського неурядового сектору.

У контексті зусиль держави з реінтеграції тимчасово окупованих територій заступник міністра з питань реінтеграції ТОТ Ігор Яременко зазначив, що завданням держави є створювати більше зв’язків з Кримом, ніж розриває Росія, зміцнювати ті, що існують. Це потребує багатьох скоординованих адресних дій органів влади у рамках єдиної стратегії.

За словами керівника прокуратури АРК та м. Севастополь Ігоря Поночовного, прокуратура автономії реалізує один з важливих елементів правосуддя перехідного періоду щодо забезпечення принципу невідворотності покарання за злочини, вчинені на тимчасово окупованому півострові.

“Для нас важливе налагодження міжнародно-правової співпраці під час розслідування кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, злочинів проти людяності та порушення порядку в’їзду та виїзду з/на тимчасово окуповану територію півострова. Вказане також сприятиме протидії намаганням РФ легітимізувати окупацію українського півострова”, – зазначив Ігор Поночовний.

Про кримський фокус діяльності Українського інституту розказав заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв: «Ми прагнемо піднімати тему тимчасово окупованого Криму і посилюємо голоси тих, хто невпинно відстоює український півострів, як у Криму, так і на материковій частині України, а також і за кордоном. Ми ведемо таку діяльність через проєкти культурної дипломатії: готуємо мистецькі, громадські та інформаційні кампанії. Це проєкти, які підсилять Кримську платформу».

Матеріал взято з сайту Представництва Президента АР Крим

www.ppu.gov.ua

Підтримка заходу здійснювалась Агентством США з міжнародного розвитку (USAID)  в рамках програми «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.