12 січня 2018 року у приміщенні Львівського прес-клубу відбувся експертний круглий стіл «Шляхи усунення дискримінації у сфері реєстрації фактів народження та смерті осіб на окупованих територіях України»

Захід було організовано Центром правових та політичних досліджень «СІМ» та Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Якщо громадянину України потрібно зареєструвати факт народження або смерті, він звернеться до органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС), і цього ж дня отримає відповідне свідоцтво. Але якщо факт народження або смерті відбудеться на тимчасово окупованій або непідконтрольній Уряду України території (Кримський півострів, ОРДЛО), то громадянину України потрібно буде пережити низку поневірянь: спочатку звернутись до РАЦСу, отримати відмову, потім звернутись до суду, дочекатись позитивного рішення, і тільки після того з’явиться можливість, ще раз звернувшись до РАЦСу, отримати відповідне свідоцтво. Постає резонне запитання: чому для одних громадян України існує адміністративна процедура (через РАЦС), а іншим громадянам України ці ж факти народження або смерті потрібно доводити виключно через судову процедуру?

Масштаби проблеми вражають. Зокрема, орієнтовна кількість фактів народження та смерті, що відбулись на окупованих або непідконтрольних територіях з 2014 року становить понад 372 тисячі випадків. За цей же час офіційними українськими органами внесено тільки 31317 записів про факти народження або смерті на вищезазначених територіях. Менше 10%. Але з точки зору правозахисників найгіршим у цій ситуації є те, що існує дискримінація за територією походження особи.

Керівник проекту Центру «СІМ» Олег Ільницький відзначає, що «для держави України, яка декларує, що вона є правовою, будь-яка дискримінація є ганебним явищем. Явищем, забороненим Конституцією України».

Учасники круглого столу прийняли резолюцію, в якій відмітили, що чинний спосіб підтвердження актів цивільних станів, які виникли на тимчасово окупованій території, в поряду окремого провадження за правилами цивільного судочинства є заформалізованим, складним та фінансово обтяжливим для осіб. Його реалізація зумовлює виконання судами України невластивих їм функцій без належного правового обґрунтування фактичної потреби, неспівмірності між запропонованими засобами та досягнутим результатом, з порушенням міжнародних стандартів та зобов’язань України в сфері прав людини. А тому закликають владу прийняти такі нормативно-правові акти, якими:

– закріпити спеціальні правила адміністративної процедури реєстрації актів цивільного стану, що виникли на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим;

– удосконалити правила окремого провадження цивільного судочинства для встановлення фактів, які виникли на тимчасово окупованій території ОРДЛО, з метою зменшення формалізації та покращення доступності процесу;

– побудувати систему обліку документів, що визначають правовий статус особи, виданих на тимчасово окупованій території, для підвищення рівня контролю за документами, а не особою;

– провести широку просвітницько-роз’яснювальної роботу серед службовців різних рівнів щодо впровадження механізмів усунення дискримінації за ознакою місця походження.