Заборона смертної кари законодавчо чи на практиці у половині країн світу не знімає відповідальності з інших країн, що і надалі порушують фундаментальне право на життя. Про це зазначила Міжнародна Амністія в опублікованій світовій статистиці щодо смертної кари.

Оприлюднивши свою статистику щодо виконання смертних вироків у світі впродовж 2003 року, Міжнародна Амністія закликала Комісію ООН з прав людини вжити негайних заходів на своїй річній сесії, що зараз відбувається у Женеві, щодо заборони смертної кари та призупинення виконання усіх вироків.

У своїй резолюції, що була прийнята минулого року, Комісія ООН з прав людини закликала країни, що зберігають смертну кару „запровадити мораторій на виконання смертних вироків”. Схожа резолюція має бути прийнята і на цій сесій. Міжнародна Амністія заохочує всі країни підтримати її.

Ця організація також закликає Комісію переконати опозицію не використовувати смертну кару проти дітей-злочинців – людей, яким на час вчинення злочину не виповнилося 18 років. Двоє неповнолітніх злочинців були страчені в 2003 році, один у Китаї та один у США.

Звіт Міжнародної Амністії свідчить, що у Китаї, Ірані, США та В’єтнамі відбувається 84 відсотки з усіх відомих 1 146 випадків виконання смертної кари у 28 країнах за 2003 рік.

У Китаї за обмеженими та неповними даними Міжнародної Амністії здійснено принаймні 726 смертних вироків за 2003 рік, хоча ця цифра є очевидно значно більшою. Один з представників Китаю зробив припущення, що ця цифра сягає „приблизно 10 тисяч” кожного року. Принаймні 108 виконань вироків було здійснено в Ірані і 65 людей було страчено в США. Принаймні 64 людини було страчено у В’єтнамі.

Загалом, відповідно до звіту Міжнародної Амністії, принаймні 2 тисячі 756 людей були засуджені до смертної кари в 63 країнах за 2003 рік. Очевидно, що правдива цифра є значно більшою.

У звіті також зазначено, що на кінець 2003 року 77 країн заборонили смертну кару за будь-яких обставин. Цього року в січні парламент Самоа прийняв закон про заборону смертної кари, а у березні королівський декрет заборонив смертну кару в Бутані.

Міжнародна Амністія стверджує, що „країни залишають смертну кару зметою залякування та запобігання новим злочинам, незважаючи на дослідження науковців, які спростовують наявність такого ефекту”.

У Канаді, наприклад, кількість вбивств на 100 тисяч населення впала на 40 відсотків з моменту заборони смертної кари за вбивство у 1975 році.

Більше того, виконання смертної кари залишає можливість неповоротне засудження невинної особи, що ніколи не зможе бути виправлене.

З 1973 року 113 ув’язнених були звільнені перед стратою у США після того, як з’явилися нові докази, що доводили їхню невинуватість. Такі справи зазвичай містять незаконну поведінку правоохоронних органів (поліції чи прокуратури), використання незаконних доказів, неправдивих свідчень чи здогадів, а також неадекватну поведінку захисника. Багато людей були страчені у США, незважаючи на серйозні сумніви щодо їхньої вини.

„Зараз час, коли уряди повинні виконати свої міжнародні зобов’язання. Смертна кара – це найбільш жорстоке, нелюдське та таке, що принижує гідність, покарання, що заперечує існування права на життя”, – зазначає Міжнародна Амністія.

Більше інформації англійською доступно тут:

“Death sentences and executions in 2003”

“The death penalty worldwide: Developments in 2003”

“Facts and Figures on the death penalty”

“The death penalty: List of abolitionist and retentionist countries”

“Ratification of international treaties”

Секретаріат Ради українських правозахисних організацій