У Кременчуку зірвали показ фільму про Марш рівності
4 листопада в Кіноклубі Docudays UA у «Просторі Ідей» був зірваний показ документального фільму «Марш діалогу»
У п’ятницю в офісі громадської організації «Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр «Європейський клуб», що називається «Простір Ідей», мав відбутися показ фільму української режисерки Оксани Піддубної «Марш діалогу» та його обговорення з глядачами. Але, за словами організаторів події, напередодні показу їм зателефонували й попередили, що хлопці з ЦК «Азов» збираються перешкодити показові.
«Ми не вперше збиралися показувати кіно на тему ЛГБТКІ. Ми дивилися й сербську стрічку «Парад», і «Гордість», і «Діти-404». Торік у нас на Мандрівному фестивалі Docudays UA була фотовиставка про рідних і близьких «Наші рідні», приїжджала представниця Батьківської ініціативи «ТЕРГО» Олена Глоба, «живою книгою» в «Живій бібліотеці» був трансгендерний чоловік MtF. І ніколи в нас не було такого», – розповідає Альона Глазкова, керівниця Кіноклубу Docudays UA у «Просторі Ідей» та регіональна координаторка Мандрівного фестивалю в місті Кременчук.
Які надцінності прагнуть «захистити» нападники? Від кого? Кому насправді заважають фільми про права людей?
«За десять хвилин до початку в приміщення ввійшли молодики, які поводилися зухвало, відмовлялися зняти верхній одяг, порпалися в речах і заявляли, що не дозволять дивитися фільм. Я одразу вийшла на вулицю, щоб викликати поліцію. Коли повернулася в приміщення, розмова вже перейшла на крик, «гості» розмовляли матом і погрожували розгромити офіс. Деякі погрози та їхні дії мені вдалося зафіксувати на відео», – описує ситуацію Світлана Овчаренко, співзасновниця центру «Європейський клуб».
«Коли прибув поліцейський патруль, нападники негайно відкрили обличчя й вийшли з приміщення. Патрульні поговорили з ними й повідомили: «гості» сказали, що прийшли на відкритий захід, нічого протизаконного не роблять, а просто мають іншу позицію. Пославшись на зайнятість, патрульні поїхали, запропонувавши звертатися знову в разі потреби, а частина «гостей» повернулася. Покричавши ще трохи й пообіцявши навідуватися щоразу, коли відбуватимуться подібні заходи, вони взяли із собою прапор ЛГБТ-спільноти, який був в офісі. Пізніше на сторінці в соцмережах одного з нападників з’явилося фото, де він та ще кілька людей із заретушованими обличчями стоять на нашому прапорі. Під фото є підпис: «Ні ліберастії, ні лгбт! Здорова сім’я, здорова нація!». Зараз доступ до цієї сторінки заблоковано», – розповідає Світлана Овчаренко.
«Ми вирішили підготуватися до старту Мандрівного в нас у клубі (ми собі запланували його відкривати стрічкою «Звіть мене Маріанною») і показати стрічку про Парад гідності в Києві. І вся ця історія витягла на світло дуже різні реакції. Ми сьогодні (7 листопада – ред.) написали заяву в поліцію. Поліція попросила вибачення, керівник поліції дав свій номер телефону й сказав: телефонуйте мені і вдень і вночі», – додає Альона Глазкова.
«Від цьогорічного Маршу рівності минуло більше ніж півроку. Він був не про права геїв, лесбійок чи трансгендерних людей. Він був про те, що почуття безпеки для всіх людей – необхідний чинник розвитку суспільства й країни. Які надцінності прагнуть «захистити» нападники? Від кого? Кому насправді заважають фільми про права людей? Вважаю, що агресивні дії людей у публічному просторі повинні розглядатися поліцією й бути кваліфіковані відповідно – наприклад, як злочини на ґрунті ненависті або як тероризм. І відповідальність за такі дії мусить бути пропорційною заподіяній шкоді та суспільному резонансу», – каже Анна Шаригіна, директорка Міжнародного форуму ЛГБТ «КиївПрайд2016».
На думку Володимира Яворського, – правозахисника та члена оргкомітету Docudays UA, – такі дії правих радикалів абсолютно незаконні та порушують свободу слова й вираження поглядів.
«В Україні це не перший зірваний показ. Однак традиційно поліція ніяк не реагує на подібне беззаконня. Мені не відомий жодний приклад покарання винних осіб. Хоча це безпосередній обов’язок поліції. Це сприяє поширенню подібних випадків, що є очевидно негативним для прав людини та демократії. Загалом, це показує, що наше суспільство ще далеке від демократії, постійно за допомогою сили одні хочуть примусити щось робити чи не робити інших. У таких умовах, де є залякування, про свободу в країні не можна говорити. Й оскільки це аж ніяк не перший випадок, то видається, що поліція повинна розглянути свою бездіяльність на центральному рівні», – додає Володимир Яворський.
З додатковою інформацією звертайтесь до прес-служби Docudays UA – [email protected].