У “Кризовому медіа-центрі. Херсон” відбулася прес-конференція «Дотримання прав людини в Україні: історія та сучасність (до 40-річчя створення Української Гельсінської групи)”. Під час події спікери розповіли про діяльність сучасної правозахисної спільноти на Херсонщині зокрема і в Україні загалом. Також учасники заходу представили історичну ретроспективу з цього питання.

9 листопада 1976 року за ініціативи письменника і філософа Миколи Руденка, ґенерала Петра Григоренка, громадської діячки Оксани Мешко, письменника-фантаста Олеся Бердника, юриста Левка Лук’яненка була заснована Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінкських угод (українська гельсінкська група, УГГ) – правозахисна організація, заснована 9 листопада 1976 року. Її членами-засновниками стали також мікробіолог Ніна Строката-Караванська (м. Таруса Калузької обл.), інженер Мирослав Маринович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий (Донеччина), юрист Іван Кандиба (м. Пустомити на Львівщині).

Всі засновники підписали Декларацію Української громадської групи сприяння виконанню гельсінкських угод. Українська гельсінська група налічувала 49 осіб. Вони збирали відомості про дотримання із правами людини в Україні. 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів оприлюднила УГГ до кінця 1980-х років. 5 життів правозахисників віддала Українська гельсінська група у протистоянні із радянською тоталітарною системою. 550 років сукупно провели діячі групи в таборах, колоніях, в’язницях, засланні, психіатричних лікарнях [В. Овсієнко –

Як зазначила координаторка мережі громадських приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини Наталія Козаренко, їх діяльність – початок правозахисної діяльності в Україні.

«Сьогодні організація, яку ми представляємо, займається моніторингом дотримання прав людини в Україні, наданням безоплатної правової допомоги людям, лобіюванням законодавства і проведенням тіньових звітів щодо дотримання прав людини. Україна підписала ряд міжнародних документів, чим взяла на себе зобов’язання дотримуватися прав людини, і періодично вона подає звіти про їх виконання. Тому діяльність громадських організацій, які проводять свою моніторингову місію і подають тіньові звіти – це дуже важливо. Бо дозволяє подивитися на ситуацію не тільки очами офіційних осіб», – прокоментувала Наталія Козаренко.

Також вона розповіла про діяльність Центру документування воєнних злочинів та порушень прав людини під час збройного конфлікту, який діє на базі УГСПЛ.

У Центрі працюють координатор, адміністратор, оператори та аналітики. На сьогоднішній день також відкрито 30 громадських приймалень у 24 областях України. Документатори здійснюють автоматизований моніторинг ЗМІ та соцмереж, опитування приймалень. Також джерелами бази для даних є інформація польових місій, інформація організацій-партнерів, опитування безпосередньо постраждалих та свідків.

На сьогодні центром задокументовано 1294 кейсів. На основі цих кейсів Центр стратегічних справ УГСПЛ здійснює процедури у 45 справах. Підсумок діяльності Центру документування на даний момент: підготовлено 5 тематичних звітів за результатами польових місій в зону АТО. Підготовлено 3 звіти у співпраці з іншими партнерами. Зібрано докази ефективного контролю Росії над територією «ЛНР» і «ДНР» у рамках справи в ЄСПЛ (спільно з Центром стратегічних справ).

У найближчих планах Центру документування  розробка інтерактивної карта загиблих у конфлікті. Планується робота у складі міжвідомчої комісії з документування.

Голова ХОО Комітет виборців України, член Правління УГСПЛ Дементій Бєлий напередодні 25-ої річниці першого незалежного спостереження за виборами розповів про стан дотримання права на вільні вибори.

«Ми подолали складний шлях, який супроводжувався тиском на спостерігачів, погрозами, масовими фальсифікаціями. У 2004 році багато хто не витримав та пішов на Майдан», – зазначив правозахисник.

За словами Дементія Бєлого, незважаючи на те, що сьогодні грубі порушення відійшли в минуле, і зараз є проблеми, які потрібно вирішувати. Це оновлення складу ЦВК, створення Виборчого кодексу, який допоміг би виборцям уникнути технічні порушення та використання адміністративного ресурсу.

Директорка ІРЦ «Правовий простір», член Правління УГСПЛ Наталія Бімбірайте розповіла про те, як розвивався ресурс протягом останніх років. Так, у малих і середніх містах 17 областей України є офіси «Правового простору» або його філій. Суть ІРЦ в наданні безоплатної правової допомоги в онлайн-режимі, коли кожний може зайти на сайт та задати питання юристу, який надасть кваліфіковану правову допомогу. Нещодавно був розроблений також мобільний додаток «Правовий простір», тож юридична допомога тепер може бути у кожного в смартфоні.

За 9 місяців 2016 року за онлайн-консультацією до «Правового простору» звернулися 9771 разів.  Теми звернень – цивільне право, питання військових учасників АТО, трудове право, право соціального забезпечення, кримінальне право і адміністративні правопорушення тощо.

Координатор напрямку неформальної освіти УГСПЛ “Розуміємо права людини” Максим Єлігулашвілі зазначив:

«Наша мета — зробити так, щоб людей, які розуміють права людини та їх цінність, стало якомога більше».

За його словами,  з цією метою проводиться низка формальних і неформальних заходів. Це, в першу чергу, тренінги, семінари, стажування. Зацікавленим випускникам цих програм надається можливість попрацювати в правозахисних організаціях.

Також, як розповів Максим Єлігулашвілі, зараз в розробці Програми міжнародний дистанційний курс з прав людини, у якому візьмуть участь експерти з 6-7 країн, що дасть змогу більш широко розкрити задані теми.

Також вже кілька років діє пересувна виставка «Я маю право знати про свої права», гідами якої є старшокласники, активісти, що паралельно й самі дізнаються багато нового з тематики прав людини.