Публікація

Трагедія MH-17 – чотири роки по тому: сила права чи право сили?

Програма USAID «Права людини в дії», що впроваджується Українською Гельсінською спілкою з прав людини з 2014 року, має за мету посилення відповідальності за порушення прав людини та воєнні злочини, що виникають внаслідок конфлікту на сході України та незаконної анексії Криму, а також закладання фундаменту для сталого миру та соціальної єдності.

З метою привернення уваги до міжнародно-правових механізмів, які можуть стати у нагоді за існуючих умов, керівник Програми USAID Тарас Цимбрівський 17 липня взяв участь в експертному обговоренні на телеканалі “ZIK”, що було присвячено четвертим роковинам авіаційної катастрофи пасажирського авіалайнера рейсу MH-17. Зокрема, він звернув особливу увагу на ряд дотичних питань, що пов’язані із наявними правовими засобами захисту сімей загиблих, перспективами притягнення виконавців до відповідальності, а також можливими юридичними та політичними викликами. Тези виступу представника УГСПЛ наведено нижче.

Трагедія MH-17 – чотири роки по тому: сила права чи право сили?

Атака на пасажирський літак Боїнг-777 малайзійських авіаліній рейсу MH-17, який прямував з Амстердаму до Куала-Лумпур, 17 липня 2014 року вразила світове співтовариство своїми масштабами та зухвалістю. У четверту річницю трагедії досі залишається більше запитань, аніж відповідей. Найбільша невизначеність на сьогодні, найпевніше, стосується того, чи винуватці взагалі постануть перед органами правосуддя. Властиво це становить чи не найбільший виклик для міжнародних інституцій, які покликані сприяти незворотності покарання та протидіяти клімату безкарності. З іншого боку, члени сімей загиблих досі перебувають в очікуванні відновлення справедливості через притягнення винних до відповідальності та отримання як матеріальної, так і нематеріальної компенсації.

Тарас Цимбрівський, керівник Програми USAID «Права людини в дії», УГСПЛ

В рамках міжнародного права доступні чимало механізмів, які можуть допомогти досягнути бажаної мети в контексті даної ситуації. Передусім йдеться про низку міжнародних судових установи, як от Міжнародний суд ООН, Міжнародний кримінальний суд, Європейський суд з прав людини та інші. При цьому потрібно пам’ятати, що вони функціонують в такій системі координат, котра фактично унеможливлює отримання результату за формулою «все й одразу». Відповідно, тут не варто очікувати швидких рішень, оскільки загальний успіх залежатиме від ряду перемог, які буде потрібно вибороти на різних майданчиках – політичних, юридичних, дипломатичних, інформаційних.

В цілому, дана ситуація є складною не лише з правової точки зору, але й самим контекстом, адже зачіпає чутливі політичні питання, є вразливою до геополітичних впливів, та має емоційне забарвлення. Також, у ній представлено декілька сторін, кожна з яких має свої інтереси та мотиви.

Тим не менше, на сьогоднішній день спільними зусиллями міжнародної слідчої групи за участі офіційних представників Австралії, Бельгії, Нідерландів, України, Малайзії, а також інших учасників процесу (таких як неформальна група журналістів-розслідувачів «Bellingcat»), проведений великий об’єм робіт щодо розслідування обставин авіакатастрофи літака рейсу MH-17. Зібрана доказова база найближчим часом підлягатиме оцінці в межах національної судової системи Нідерландів, що стане важливим етапом у юридичній площині. Разом з тим, це не відміняє необхідності інших заходів принаймні на політичному та дипломатичному рівні з тим, щоб посилити увагу до цього гострого питання.

Однак, для багатьох, особливо у часовій перспективі, такі результати виглядають надто скромними. Водночас не можна не звернути увагу на те, що процес відбувається в умовах активної протидії з боку Російської Федерації та її агентів (наприклад, блокування доступу до дослідження уламків літака, ескалація військових дій в зоні місця падіння літака, накладення вето щодо створення міжнародного трибуналу в рамках Ради безпеки ООН, кампанії з дезінформації тощо). З огляду на зазначене можна вже зараз припустити, що подібна лінія поведінки Російської Федерації матиме своє продовження в частині відмови від міжнародно-правового співробітництва. Вочевидь, головним аргументом тут виступатиме заангажованість слідства (що відбувалось без участі Росії), який, відповідно, буде підкріплений альтернативним звітом щодо розслідування обставин трагедії рейсу MH-17.

В будь-якому разі немає причин для тотального песимізму. Радше, навпаки: у майбутнє можна дивитись із стриманим оптимізмом. Але тріумф справедливості, який одного дня таки настане, все ж матиме гіркий присмак втрати через сотні людських жертв, яких не мало би бути.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування