У законодавчих актах України передбачені лише окремі категорії кореспонденції засуджених осіб та осіб, які тримаються під вартою, що не переглядаються адміністративними органами установ виконання покарань: листи, заяви, пропозиції та скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві. Та сьогодні ці межі можуть бути розширені.

Вчора Верховна Рада схвалила у першому читанні Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення права засуджених на листування з Європейським судом з прав людини)”, розроблений Міністерством юстиції України на виконання Плану роботи Кабінету Міністрів України на 2004 рік.

Метою законопроекту визначено „посилення законодавчих гарантій захисту прав людини, зокрема, у сфері забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування та приведення законодавства у відповідність до положень Конвенції з урахуванням їх тлумачення Європейським судом з прав людини”.

Проект Закону передбачає внесення змін до Закону України “Про попереднє ув’язнення” та Кримінально-виконавчого кодексу з метою узгодження їх положень зі статями 8 та 34 Конвенції, якими регламентується право осіб на безперешкодне та конфіденційне листування та право на зверення до Європейського Суду з прав людини.

Прийняття цього проекту Закону дозволить усунути неузгодженість чинного законодавства України з положеннями Конвенції, що не тільки буде відповідати проголошеному конституційному принципу верховенства права, але й усуне проблеми при практичному застосуванні положень чинного законодавства та дозволить у майбутньому уникати констатації Європейським судом з прав людини порушення Україною статей 8 та 34 Конвенції та витрат з державного бюджету на виплати сум справедливої сатисфакції.

Комітет Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції у своєму висновку зазначив, що положення проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених і осіб, які тримаються під вартою, на листування з Європейським судом з прав людини” відповідають законодавству Європейського Союзу, Ради Європи, нормам і принципам системи угод ГАТТ/СОТ, і рекомендував взяти законопроект за основу з подальшим доопрацюванням при підготовці до другого читання.

Як йдеться у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить усунути неузгодженість чинного законодавства України з положеннями Конвенції, що не тільки буде відповідати проголошеному конституційному принципу верховенства права, але й усуне проблеми при практичному застосуванні положень чинного законодавства та дозволить у майбутньому уникати констатації Європейським судом з прав людини порушення Україною статей 8 та 34 Конвенції та витрат з державного бюджету на виплати сум справедливої сатисфакції.

Дивно, що українські „суб’єкти законодавчої ініціативи” помітили таку грубу невідповідність законодавства Європейській Конвенції, лише через вісім років після її ратифікації. Окрім того, Європейський Суд з прав людини під час винесення рішень щодо України неодноразово робив зауваження з цього питання. Та на це не зважали.

Але як би там не було, прийняття таких змін до законодавчих актів України стане ще одним, хочеться вірити що не останнім, кроком на шляху досягнення Україною європейських стандартів хоча б у правовій галузі.

Олена Голюк,

РУПОР