Тема заняття – освіта ромів

Авторка: Євгенія Навроцька, вчителька вищої категорії, громадська активістка, м. Ужгород

Час проведення: 45 хвилин.

Аудиторія: 20-25 осіб.

План:

1. ПРАВИЛА роботи на заняттях. ЗНАЙОМСТВО ” Я і моя родина” (10 хв.).
2. Сутність освіти та її ознаки (5 хв.).
3. Як зрозуміти, що освіта – ключ у життя. (15 хв.).
4. РЕФЛЕКСІЯ “Розгляд правових ситуацій щодо неграмотності в суспільстві”(15 хв.). 

Обладнання: папір для записів, маркери, скотч, планшет/ноутбук.

Роздаткові матеріали: 1) освіта в ромській родині (виготовити достатню кількість примірників та роздати з розрахунку один на двох); 2) ілюстрації щодо можливих проявів освіченості  та неграмотності (роздрукувати зображення (бажано кольорові) та розмістити на дошці); 3) правові ситуації щодо неналежної освіти  в сім’ї (виготовити та роздати копії відповідним групам).

ХІД ЗАНЯТТЯ:

1. ПРАВИЛА роботи на заняттях. ЗНАЙОМСТВО “Моя родина” (10 хв.)

Ми розпочинаємо перше заняття правової просвіти. Метою цього заняття є роз’яснення змісту понять “освіта” та “малограмотності в сім’ї”.

Для того, щоб максимально ефективно використовувати час, відведений для наших занять, встановімо ПРАВИЛА роботи на заняттях. Ви пропонуєте ПРАВИЛА, разом узгоджуємо їх та записуємо. В результаті ми отримаємо збірку правил, які діятимуть упродовж проведення усього тренінгового комплексу. Наприклад, перше правило може звучати так: “приходити вчасно на заняття”.

Відбувається створення ПРАВИЛ роботи на заняттях. Двоє бажаючих отримують завдання оформити прийняті правила на ватмані (плакаті), приносити їх на кожне заняття та вивішувати на видному місці.

Викладач звертає увагу учасників на такі можливі правила:

− говорити почергово, не перебивати інших;

− бути готовим до спільної праці на заняттях;

− коротко і чітко висловлювати свої думки;

− з повагою сприймати чужі погляди;

− виявляти активність;

− керує заняттям викладач.

Розпочнемо наше заняття з методу ЗНАЙОМСТВА “Моя родина”. Під час ЗНАЙОМСТВА кожен з вас представляється та називає ім’я члена своєї сім’ї або близької людини, з якою він проживає. Акцентується увага на освітній рівень братиків, сестричок, батьків. Чи були випадки раннього заміжжя. Визначаються причини пропусків уроків та припинення навчання в школі.

Відбувається ЗНАЙОМСТВО.

2. Сутність освіти та безграмотності і їх ознаки (5 хв.)

За допомогою методу АСОЦІАЦІЇ висловлюємо свої думки, пов’язані зі словом “освіта” або «безграмотний»?

Викладач розпочинає з себе. Учасники висловлюються по черзі, бажаючий записує відповіді на ватмані або дошці.

 Отже, освіта це –  праця людей з отримання корисної інформації та навчання чомусь або щодо вдосконалення того, що ми вже знаємо. Безграмотний це – той, який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний. Як пліт той без підпор: вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори (Іван Франко, XI, 1952, 331)

3. Як зрозуміти, що у твоїй сім’ї є люди, що не мають освіти, безграмотні (15 хв.)

  За даними дослідження, що нещодавно проводилось в Україні, майже всі  дорослі та діти у віці від 7 років і старше вміють читати і писати.  Лише невелика частка людей не освічені, тобто не вміють ні читати, ні писати. На жаль, найбільша частка таких людей спостерігається серед ромів. За даними  досліджень у 2018 році серед  ромів (у віці від 16 років і старше) частка неграмотних складає 67%.

Наразі переходимо до головного у темі. За допомогою методу МОЗКОВИЙ ШТУРМ з’ясуємо: за якими ознаками безграмотності ми можемо стверджувати, що  особи  не можуть реалізувати свої природні здібності.

Викладач розпочинає з себе: які родинні чинники сприяють    отриманню освіти.  Учасники висловлюються по черзі, відповіді записуються на ватмані або дошці.

Викладач переходить до визначення освіти і безграмотності в сім’ї, просить кількох учнів по черзі зачитати і прокоментувати термін “освіта» і «безграмотність» у сім’ї” та його наслідки (додаток 1).

При коментуванні може бути також повідомлено (додаткова інформація для викладача):

1. 1. Освіта це: цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок;

2. 2. Безграмотний – це людина, яка погано знає грамоту, робить багато помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний;
   Людина яка  має багато граматичних і стилістичних помилок. Не вміє висловитись, написати текст.

Закріпимо знання про види і прояви освіченої або безграмотної людини. На дошці розміщуємо ілюстрації щодо можливих проявів освічених та  безграмотних осіб (додаток 2). Викладач об’єднує учасників у чотири  МАЛІ ГРУПИ. Формування груп йде за видами кольорів паперових наклейок, що роздає учасникам помічник ведучого.  Учасники заняття об’єднуються в  і групах по кольорах отриманих наклейок і оцінюють: чи було на зображеннях  вияви не отримання учнями освіти, якщо так — то які будуть наслідки? Відповіді мають бути обґрунтовані. Після п’ятихвилинної роботи відбувається загальне обговорення.

4. РЕФЛЕКСІЯ “Розгляд правових ситуацій щодо отримання освіти в родині” (15 хв.)

Після визначення визначень і видів отримання освіти, кожна з 4 груп, які були сформовані раніше, отримує свою ПРАВОВУ СИТУАЦІЮ (додаток 3). Завдання — уважно прочитати, обговорити та відповісти на поставлені запитання. Викладач опікується роботою в МАЛИХ ГРУПАХ та слідкує за часом (не більше 7 хв).

Після групової роботи кожна група презентує на загал результати своєї роботи. Учасники з інших груп мають можливість доповнювати або ставити запитання представникам від кожної групи.

Підсумовуючи заняття, в залежності від решти часу, викладач пропонує бажаючим пригадати моменти, які запам’ятались, або найбільш зацікавили чи здивували їх при оволодінні новою інформацією. Також розповідає про кількох ромів, які завдяки освіті стали відомими й успішними (додаток 4).

Додаток 1

 Терміни «освіта» і «безграмотність» в сім’ї, та їх наслідки.

 Крім того, відсутність освіти серед ромів призводить до:

• неможливісті знаходити необхідну інформацію (для проїзду, пошуку роботи та ін.);
• невміння читати інструкцію (водіння автомобілем, користуватись пральною або швейною машинками);
• неможливість заповнити анкету, написати заяву,звернення, прохання, ознайомитись з протоколом слідчого, повідомленням в суд, прочитати листи;
• зменшення словарного запасу людини;
• погане розуміння законів суспільства та невміння користуватись своїми правами;
• неможливість отримати бажану професію або спеціальність;
• бути помічником власним дітям у виконанні домашніх завдань.

Додаток 2

Продовження додатка 2 до теми 1.

Пояснення до ілюстрацій.

№1. Відчай безграмотної людини як знайти вихід з ситуації.

№2. Нерозуміння дівчинки  виконати домашнє завдання.

№3. Чому молода жінка – каліка живе лише з того, що мусить просити милостиню?

№4. Дівчинка-ромка навчається в угорсько мовній школі і зовсім не володіє українською мовою.

№5. У мами семеро дітей. Батько не працює, через відсутність відповідної кваліфікації і  професії. Живуть лише на соціальну допомогу. Старша сестричка не відвідує школу, оскільки допомагає мамі доглядати за меншими братиками і сестричками.

Додаток 3

Правові ситуації щодо відсутності вміння читати

Правова ситуація для групи “Зелені”

Дорослий ром з  села Концово, не ходив до школи і не вмів читати.  Коли у нього захворів батько, його відправили на лікування до Ужгорода. В перший раз він відвідав батька разом з тіткою, яка показала і розповіла йому, як можна добратись до обласного центру.

Ром  запам’ятав вигляд і коліра автобус і водія.  В наступний раз, він поїхав сам. Знайшов уже відомий йому автобус та водія і поїхав у ньому. На  його великий подив, автобус їхав в іншому напрямку, вказаному на передньому склі.  Але  саме куди ром не зміг прочитати.

Запитання:

1. Чи траплялись з вами подібні ситуації? Де і коли?
2. Чому так сталося? Хто у тому винен?
3. Як можна виправити ситуацію?

Правова ситуація для групи “Сині”

Розповідь Марека Гуді. 21 рік. «Я закінчив школу 2 роки тому назад. Закінчив школу, але є не дуже образованим. То може бути і моя вина, а може бути і не моя вина. Но я думаю, що більше моя вина, бо я знаю, хто хоче вчитися, тот і вчиться. Мої друзі тоже ходили в школу зі мною, сокласники. І вони вчилися, а я не любив вчитися. Не було інтересу. Ну, хотя я і хотів вчитися, мене на вулицю  тягнуло. Я гуляв, пропускав школу».

Запитання:

1. Які права мав Марек для того, щоб отримати освіту?
2. Чому хлопець мав погані знання після закінчення школи?
3. Як можна було би виправити це становище?

Правова ситуація для групи “Червоні”

 Ромка Діана, 26 років, місто Ужгород. Мама двох дітей.  «Вот я шкодую, що я нормально закінчила школу. Приймала участь у хореографічному гуртку. Добре виконую ромські танці. Дальше не змогла поступити вчитися, бо моя родина  возможності не мала, для того аби оплатити моє навчання у коледжі мистецтв міста Ужгород. Поступити на безкоштовне навчання я не могла, оскільки мій рівень знань був недостатній.  Лише мала я возможность вийти заміж. Без освіти не можна прожити, знайти правильний шлях і багато чого. Тому я дуже хочу, щоб мої діти відвідували школу регулярно, отримували хороші знання.

Запитання:

1. Яким правом користувалась Діана, коли вона відвідувала школу?
2. Чому Діана не поступала на навчання після закінчення школи?
3. Чи могла Діана продовжити навчання після того, як вийшла заміж?

Правова ситуація для групи “Жовті”

Розповідь  рома Володимира Пап, 19 років, учень  Ужгородського вищого комерційного училища.

«Я тільки так думаю, що  ніколи не треба  здаватися. Треба завжди  продовжувати йти впред. Якщо будуть труднощі, також треба їх  долати, боротись і все. Я дочекався. Нормально закінчив 9 класне  навчання в  Ужгородській школі № 13. Я  добивався, щоб продовжити навчання, отримати професію.  І я поступив в училище. Я вчуся за спеціальністю – столяр. Це моя мрія була. Я не тільки там вчусь, я ще працюю на двох місцях роботи. Я стараюсь краще все робити, добиватись кращих успіхів».

Запитання:

1. Які права мав Володимир для того, щоб продовжити освіту?
2. Як хлопець може отримати професію столяра після закінчення школи?
3. Як він намагається жити далі у суспільстві?

Додаток 4

Мирослав Горват, депутат Ужгородської міської ради, працює в  Управлінні праці та  соціального захисту населення Ужгородської міської ради, заступник начальника управління, начальник відділу.

Біографія

Народився 4 лютого 1980 року в м. Ужгород, Закарпатської області України. У 2007 році закінчив юридичний факультет Міжрегіональної Академії управління персоналом, отримав диплом про вищу освіту за напрямом «Право». У 2014 році отримав другу вищу освіту за спеціальністю «політолог, викладач суспільних наук» на факультеті післядипломної освіти Ужгородського національного університету. З 2000 року – голова Закарпатського обласного молодіжного ромського об’єднання «Романі черхень» (Ромська зірка). З 2013 року – голова громадської організації «Об’єднання ромів Ужгорода». У 2001-2008 роках – журналіст всеукраїнського ромського двотижневика – газети «Романі Яг» (м. Ужгород). У 2009-2015 роках – журналіст Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії «Тиса-1», ведучий та режисер програми «Романо джівіпен» редакції програм мовами національних меншин. Член Національної спілки журналістів України. З 2016 року – працює в управлінні праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради. Депутат Ужгородської міської ради VII скликання.

Ромський активіст, телеведучий Віктор Човка.

З кожним роком все більше українських ромів подать заявки до участі в різноманітних стипендійних програмах міжнародних організацій, які дають можливість вчитися в Європейських вишах, або отримати конкретні навики і знання. Ужгородець Віктор Човка саме завдяки стипендійній програмі Ромського освітнього фонду зміг потрапити на навчання до Центрально-Європейського університету в Будапешті, де без малого рік вивчав англійську мову.

Зараз хлопець веде ромську програму “Романо Джівіпен” на телеканалі “Тиса-1”, де розповідає про освіту, культуру, традиції, правозахист, історію та життя ромського народу. Окрім того, Віктор має активну громадянську позицію і працює в різних проектах, зокрема, з ромськими дітьми та молоддю.