Публікація

Так вип’ємо ж за те, чого не існує! За журналістcьку солідарність!

Журналісти стають обслугою влади. Власними зусиллями, а також за допомогою деяких суддів. Такі не досить оптимістичні заяви прозвучали сьогодні на прес-конференції «Свобода слова в Україні – заручник судової влади».

Так, за словами Тетяни Котюжинської, президента Асоціації медіа-юристів, 2008 рік запам’ятається журналістам судовим рішенням, прийнятим 23 травня на користь Юрія Сидоренка (голова консультативної ради консорціуму «Єдапс»). Вказаним рішенням на користь пана Сидоренка з газети «Бізнес» було стягнуто 27 млн. грн.!!!!! Щоправда позовні вимоги були заявлені ще більші – 46 млн. грн. Тепер, газеті тільки для того, щоб подати апеляцію, необхідно буде сплатити державне мито від 1 до 2,5 мільйонів гривень. Предметом же позову було два речення з великої статті. Саме вони чомусь не сподобались Сидоренку.

Журналістка спільнота на цей факт відреагувала специфічно. Більшість ЗМІ переписало новину з «Телекритики» і заспокоїлись, інші ж, ще коли суд заборонив газеті писати про «ЄДАПС» та Сидоренка, злорадно зазначали, що українська Феміда надзвичайно мудро поступила, і обурювались фактом того, що на таку ухвалу суду була подана апеляція.

Ще більш дивовижний випадок стався у місті Слов’янську Донецької області. Тетяна Фоміна, керівник Незалежної асоціації телерадіомовників розповіла про намагання мера міста Слов’янська «поставити на місце» журналістів, які намагаються критично оцінювати діяльність посадовця. При наполяганні голови міська рада затвердила нові правила акредитації журналістів, які всупереч законодавству передбачають «огляд і перевірку фото-, аудіо- та відеоапаратури, в особливих випадках – огляд журналіста». Після критичного сюжету журналістки телекомпанії «САТ ПЛЮС» міський голова подав позов до них з метою відшкодування 100 тис. грн. Місцевий посадовець не крився, що головною метою позову є «покарання журналістів». Тільки апеляційний суд відмовив йому у задоволенні позову.

За словами Тетяни Фоміної донецька та слов’янська місцева преса довгий час ігнорувала цей факт, ніби їх це не стосувалося. Деякі ЗМІ навіть підкреслювали у сюжетах «ми, на відміну від наших колег з «САТ ПЛЮС» добре перевіряємо інформацію».

І це не єдиний подібний випадок – коли ЗМІ колег не тільки не підтримують, а і з радістю «валять».

Пані Фоміна сподівається, що ситуація зміниться, адже тільки об’єднавшись журналісти зможуть протистояти тиску на них.

Та, чесно кажучи, не вірю я в журналістську солідарність…

Марина Говорухіна

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування