Символи ненависті – що це і навіщо їх збирати? - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Символи ненависті – що це і навіщо їх збирати?

Новина

Пересічний громадянин навряд чи одразу зможе відповісти на це запитання. Ймовірно це щось таке, що має відношення до злочину, може жест, може слово чи знак. Зовсім іншою мала б бути ситуація для тих, хто професійно дотичний до цієї теми. Адже символ ненависті за міжнародними документами є частиною пазлу під назвою «злочин на ґрунті ненависті» (далі – ЗҐН).

Що означає термін ЗҐН?

Отже, що означає цей термін? Тут на допомогу нам прийде посібник Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ):

Злочини на ґрунті ненависті – ті, причиною яких стала нетерпимість щодо певних груп у суспільстві. Злочини на ґрунті ненависті мають два складові елементи: відповідна дія є злочином згідно з Кримінальним кодексом; злочин був умотивований певним упередженням.

«Мотивація упередженням» означає, що злочинець вибрав мішень злочину через її захищені ознаки. Такою мішенню може бути людина, група людей або майно, що асоціюються з групою осіб, котрі мають якусь спільну захищену ознаку.

Захищеною ознакою вважається якась базова або основна ознака, спільна для групи осіб, – наприклад, «раса», релігія, етнічна приналежність, мова, сексуальна орієнтація чи ґендерна ідентичність.

Злочини на ґрунті ненависті часто залишають у жертви страх наступних нападів та ще більшого насильства. Цей страх викликаний відмовою сприймати особистість жертви, яка неявно присутня в злочинах на ґрунті ненависті. Крім цього, злочини на ґрунті ненависті посилають сигнал, що жертва не признається частиною суспільства, в якому живе. Таким чином, постраждалі можуть відчувати надзвичайну ізольованість, а також більший та триваліший страх порівняно з жертвами інших злочинів. Як показують дослідження, постраждалі від злочинів на ґрунті ненависті відчувають більше негативних емоцій, ніж жертви інших злочинів. Як це виглядає на практиці? Наприклад, як для учасниць мітингу за права жінок, який відбувся 8 березня 2018 року:

«Ми були обляпані фарбою, нам зіпсували усе взуття, одяг зимовий, а тоді ще було дуже холодно. Ми були одягнені в пальта, чоботи, мали сумки і все це було зіпсовано. Тобто все, що в мене було на цій акції, далі було непридатним. Мені також облили цією фарбою усе волосся», – згадує ужгородська активістка, – «Після цього я ходила три дні з червоним волоссям і не знала чим його відмивати. Але гірше було організаторці акції Віталіні, які призначили лікування через потрапляння цієї фарби в око і було запалення».

 

Варіацій злочину на ґрунті ненависті може бути багато, аж до летальних випадків. Наскільки масовими є ЗҐН? За даними ОБСЄ, в Україні їх кількість росла: у 2016 – 144, у 2017 – 163, у 2018 – 178 (інформація за 2019 рік ще не акумульована).

Злочини на ґрунті ненависті, як і будь-які інші, повинні ефективно розслідуватися. Одним із факторів, які сприяють успіху у цій справі, є робота правоохоронців із символами ненависті. Ось, як визначає це поняття БДІПЛ ОБСЄ:

Особи, які скоюють злочини на ґрунті ненависті, інколи використовують знаки та символи, щоб позначити свій зв’язок з ультраправою або націоналістичною ідеологією. Якщо свастика та інша нацистська символіка знайомі більшості людей, існує багато інших символів, які не одразу помітні для тих, хто не належить до певної групи. Такі символи включають послідовність чисел, що означають літери алфавіту або значущі дати, які представляють групи ненависті; вони також можуть містити абстрактні малюнки або лозунги, що можуть не вказувати прямо на упереджене ставлення.

 

Чому важливо документувати символи ненависті на місці скоєння злочину і розглядати як ймовірний доказ упередженості?

Оскільки злочини на ґрунті ненависті є злочинами-повідомленнями, правопорушники часто бажають, щоб інші знали про їхні мотиви. Тому вони інколи залишають сповнені ненависті слова та символи у вигляді графіті на майні. Вони часто зізнаються правоохоронцям та слідчим у своїй упередженості.

Беручи до уваги саме такий погляд на проблему, Українська Гельсінська спілка з прав людини вирішила дізнатися у головних управлінь Національної поліції України (далі – ГУНП) в регіонах, як правоохоронці на місцях працюють із символами ненависті. В рамках запиту на публічну інформацію було задано кілька питань (усі відповіді можна прочитати за посиланням):

1) Чи використовують працівники ГУНП в … області якесь визначення поняття «символ ненависті»?

2) Чи відстежують працівники ГУНП у … області наявність символів ненависті при скоєнні злочину / інциденту на ґрунті ненависті?

3) Хто проводить експертизу символу про його приналежність певній організації чи напрямку ксенофобії?

4) Чи є база даних по символам ненависті і хто може нею користуватися?

5) В якому форматі зберігаються символи ненависті з місць злочину?

Відповідаючи на наші  питання, переважна більшість управлінь зауважила, що такого терміну не закріплено в законодавстві. Наведена інформація відповідає дійсності, однак ситуація виглядить дещо дивно. Україна, як держава-учасниця ОБСЄ, відповідно до Рішення Ради міністрів цієї організації від 02.12.2009 року взяла на себе зобов’язання серед іншого забезпечити збирання статистичних даних щодо злочинів на ґрунті ненависті. Регіональні управління поліції регулярно надсилають до Офісу Прокурора відповідні звіти, хоча поняття «злочин на ґрунті ненависті» теж чітко не визначене законодавством (або в деяких відповідях – відсутнє).

Натомість значна частина ГУНП зауважила про наявність в Кримінальному кодексі України поняття злочину, вчиненого на ґрунті расової, національної, релігійної ворожнечі чи розбрату або на ґрунті статевої приналежності (стаття 67), суворішого покарання за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості (!) (статті 115, 121, 126, 127, 129) та покарання за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками (стаття 161).

Із зазначеного ми можемо зробити висновок про нерозуміння поліцією глибини проблеми подібних злочинів та ігнорування потенційних доказів. Адже розгляд гіпотези, що злочин вчинено на ґрунті ненависті, неодмінно має супроводжуватися вивченням та врахуванням додаткових ознак, до яких і належать символи ненависті:

Для того, щоб ефективно розслідувати злочини на ґрунті ненависті та збирати відповідну інформацію, поліція має бути у змозі виокремлювати злочини на ґрунті ненависті; важливими засобами виконання цього завдання служать показники наявності упереджень.

Водночас, відзначимо ГУНП у м. Київ, яке дало посилання на базу символів ненависті Антидифамаційної ліги; ГУНП у Волинській області, яке зазначило про використання злочинцями символіки, щоб позначити свій зв’язок з ультраправою або націоналістичною ідеологією; ГУНП у Львівській та Хмельницькій областях, які надали визначення ЗГН згідно з ОБСЄ (у відповіді других також містилося посилання на методичні рекомендації Головного слідчого управління «Особливості розслідування злочинів, учинених на ґрунті нетерпимості»); ГУНП у Луганській області, яке зауважило, що поняття «символ ненависті» відсутнє у Академічному тлумачному словнику (1970-1980 роки) (!).

Виходячи з логіки відповідей на перше питання, відповідь на друге була очевидна – наявність символів ненависті при скоєнні злочину / інциденту на ґрунті ненависті не відстежується. Водночас, більшість листів містять майже ідентичні твердження, зміст яких наступний:

“Слідчими під час проведення слідчих дій встановлюються всі обставини вчинення злочину з мотивів ненависті, в тому числі наявність  будь-яких символів, які б вказували на те, що злочин вчинено саме з мотивів ненависті до конкретної особи чи групи осіб”.

 

Чому потрібна база даних сімволів ненависті?

Слідуючи вказівкам низки головних управлінь поліції, з приводу експертизи символу про його приналежність певній організації чи напрямку ксенофобії ми звернулися до 24 науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів МВС та 27 науково-дослідних інститутів судових експертиз (далі – НДІ). Було виявлено, що експертиза символів комуністичного та націонал-соціалістичного режимів проводиться лише двома експертами Київського НДІ – І. Ходченко, А. Дяченко. При цьому, у 2019 році таку роботу було виконано всього вічі.

У контексті бази даних по символам ненависті, більшість відповіла, що такі дані відсутні. Водночас, ГУНП в Сумській області вказує на криміналістичні обліки, створені відповідно до наказу МВС від 10.09.2009 року №390, а ГУНП в Тернопільській області – на інформаційний портал Національної поліції України ( з обмеженим доступом), де зберігаються особисті індивідуальні ознаки усіх затриманих, в тому числі татуювання. Якщо розглядати, що база символів існуватиме під патронатом правоохоронних органів, то за умови внесення змін до порядку експлуатації зазначених реєстрів, такий варіант є реальним. Водночас, є загроза, що у такому випадку база символів ненависті буде закритою або з обмеженим доступом для громадськості.

Стосовно формату зберігання символів ненависті з місць злочину всі відповіді зводилися до дотримання норм законодавства у цій сфері.

Дослідження відповідей головних управлінь поліції України в регіонах свідчить про погану обізнаність із темою злочинів на ґрунті ненависті. В свою чергу, це обумовлює погану якість розслідування та у документування подібної категорії злочинів, а також застосування символів ненависті в якості доказової бази.

Підготував Максим Петров (УГСПЛ)

Підготовлено за підтримки Freedom House в Україні.