Свобода об’єднань (асоціацій) – В. Яворський - Українська Гельсінська спілка з прав людини
Повернутись назад

Свобода об’єднань (асоціацій) – В. Яворський

Новина

СВОБОДА ОБ’ЄДНАНЬ (АСОЦІАЦІЙ)

Публікацію також можна скачати

7Яворський Володимир, експерт УГСПЛ 

I. Загальний огляд

В Україні в цілому зберігається сприятливе середовище для створення та діяльності об’єднань. Не існує суттєвих фінансових обмежень щодо отримання чи витрачання коштів.

Однак 2016 рік можна відзначити як суттєве погіршення забезпечення свободи об’єднань в частині адміністративної практики. З однієї сторони, в довгостроковій перспективі було прийнято достатньо позитивне законодавство. З іншої сторони, вимога до всіх неприбуткових організацій змінити свої статути привело до фактичної перереєстрації усіх організацій. Відмова внести зміни до статуту призводила до автоматичного виключення з Реєстру неприбуткових організацій та, відповідно, втрати будь-яких податкових пільг. Ця вимога насправді не була об’єктивно вмотивована й можна було цілком легко обійти цю вимогу, однак законодавець визначив саме такий шлях, очевидно недооцінюючи негативні наслідки власних дій.

Одночасно була проведена реформа системи реєстрації, в тому числі й усіх неприбуткових організацій, в результаті якої було багато адміністративних недоліків. Працівники органів влади не знали вимог законодавства, вимоги до документів постійно змінювалися, багато процедур були й залишаються неузгодженими, практика застосування окремих положень законодавства була зовсім різною. Мін’юст виявився не готовим до проведення реформи. Все це створило неймовірно багато складнощів для громадських об’єднань, привело до зайвих фінансових витрат, витрат часу та нервів для здійснення реєстрації. У абсолютно більшій кількості випадків органи реєстрації порушували строки реєстрації, що іноді зумовлювалося навіть не їх бездіяльністю, а фізичною неможливістю обробити такий великий потік документів, часто траплялися необґрунтовані відмови у реєстрації змін та багато інших процесуальних проблем. При чому наголосимо, така повна перереєстрація близько 100 тис. організацій насправді не мала ніяких практичних цілей, котрі не можна було б вирішити на законодавчому рівні. Навіть не беремося обрахувати зайві значні витрати держави на цю перереєстрацію організацій.

У результаті влада була вимушена відкласти на півроку крайній строк перереєстрації, частково визнавши цю проблему.

9 квітня 2015 року парламент прийняв закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», котрим обмежив свободу об’єднань[1]. У грудні 2015 року Венеціанська комісія Ради Європи прийняла спільний проміжний висновок щодо закону про декомунізацію в котрому чітко вказала на порушення ним свободи об’єднань[2]. Однак Україна його проігнорувала: жодних змін до закону не було розроблено та прийнято до кінця 2016 року.

За даними Державної служби статистики станом на 01 листопада 2016 р. було зареєстровано 75 988 (станом на 1 січня 2015 року – 69 175, 2014 – 75 057) громадських організацій, 990 (720) їхніх спілок, 26 899 (26 255) профспілок та їхніх об’єднань, 15 817 (14 495) політичних партій та їхніх осередків.[3] За даними Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції в Україні зареєстровано 350 політичних партій та 177 професійних спілок та їх об’єднань.

Зберігається адміністративна відповідальність за участь в незареєстрованій громадській організації, що є порушенням Європейської Конвенції про захист прав людини.

II. Створення та діяльність об’єднань

Ще 17 липня 2015 року парламент прийняв Закон про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)[4]. Він мав досить багато позитивних положень[5]. Вперше закон визначав підстави включення та виключення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових організацій, раніше це питання регулювалося підзаконними актами, що надавало владі багато простору для маніпуляцій. Внесення до цього реєстру організації надавало їй пільги по сплаті податку на прибуток.

Поряд з цим, між першим та другим читанням, до закону була внесена поправка народного депутата Продан О.П., відповідно до якої усім неприбутковим організаціям, підприємствам та установам потрібно було у строк до 1 січня 2017 року внести зміни до своїх статутів з метою приведення їх у відповідність із новим Податковим кодексом. У разі, коли організація не внесе відповідних змін, їй загрожувало виключення з Реєстру неприбуткових організацій й відповідно втрата статусу неприбуткової організації. Це положення отримало ефект бомби, оскільки десятки тисяч організацій повинні були пройти процедуру перереєстрації своїх статутів.

У липні 2016 року уряд затвердив Постанову №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».[6]

Поряд з цим, 26 листопада 2015 року парламент прийняв законопроект «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»[7] з метою встановлення однакових для всіх юридичних осіб процедур створення та ліквідації. Він також мав багато позитивних положень[8], однак він повністю змінив систему реєстрації. Очевидно, що потрібно мати багато розуму, щоби об’єднати в часі вимоги по перереєстрації усіх організацій одночасно зі зміною системи реєстрації. У такій ситуацій проблем просто не можливо було уникнути. Й вони виникли у тисяч організацій. На додаток сама нова процедура реєстрації частково змінювалася протягом року.

Очевидно, що вимога перереєстрації є абсолютно формальною, вона не містить ніяких раціональних цілей, котрі б не можна було досягнути прийняттям закону, оскільки очевидно, що закон має більшу юридичну силу за статут організації. Однак, невідомо чи розглядалися альтернативні способи вирішення проблеми.

На додаток, кожна зміна до статуту коштує для кожної організації 410 грн (приблизно 15 дол. США), що є не малими коштами для неприбуткових організацій, особливо місцевого рівня.

Ситуація для релігійних організацій виявилася ще гіршою через численні неузгодженості в законодавстві. Під тиском громадськості та валом документів про перереєстрацію, влада була вимушена відтермінувати крайній строк перереєстрації релігійних організацій на 12 місяців, до 1 січня 2018 року.[9]

Правозахисники отримали інформацію про сотні безпідставних відмов у реєстрації змін до статуту, багато випадків порушення строків розгляду документів чи затягування з їхнім розглядом. На жаль, кадри органів реєстрації були абсолютно не готові до нової ситуації й часто їхні вимоги були абсолютно незаконними.[10]

На практиці багато положень нової процедури реєстрації не дотримуються, наприклад, строки реєстрації у 3 дні порушуються систематично.

Також проблемою залишилося те, що статус неприбутковості організація отримує не при державній реєстрації – для цього потрібно додатково подавати документи та очікувати рішення, що суттєво збільшує строк реєстрації.

Певним позитивом стало прийняття парламентом 21 грудня 2016 року закону, котрим було продовжено до 1 липня 2017 року граничний строк для приведення установчих документів НУО у відповідність до вимог Податкового кодексу та подання заяви №1-РН зі змінами.[11] Одночасно були додатково внесені наступні зміни[12]:

1) Надається можливість для новостворених НУО визнаватися неприбутковими з метою оподаткування від дня їх держреєстрації (якщо впродовж 10 днів НУО подає заяву 1-РН, у результаті чого її вносять до Реєстру). Тобто доходи, нараховані новоствореній організації у період до прийняття Рішення ДФС з ознакою неприбутковості також не оподатковуватимуться. І не потрібно буде подавати декларацію з податку на прибуток за час до внесення до Реєстру НУО/

2) Уточнюються вимоги щодо установчих документів для:

  • організацій з розгалуженою структурою у вигляді окремих юридичних осіб (для профспілок, політичних партій, місцевих осередків ГО зі статусом ЮО: обов’язковим вимогам податкового кодексу мають відповідати установчі документи організацій вищого рівня, на підставі яких діють “підлеглі” організації)
  • та бюджетних установ (не мають містити вимоги щодо заборони розподілу доходів (прибутків) та передачі активів у разі припинення).

Дані уточнення не потребують внесення нових змін до установчих документів НУО.

4) Чітко встановлено річний період звітування для всіх НУО. Разом з річним звітом до податкової слід також подавати фінансову звітність (як додаток до Звіту НУО). Профспілки як виключення можуть подавати звітність лише у разі порушення вимог Податкового Кодексу України.

  • Перевірки діяльності, тимчасова заборона видів діяльності та ліквідація громадських об’єднань. Судові процеси щодо заборон комуністичних партій.

У 2016 році продовжувалися розгляд судових справ щодо заборони політичний партій.

Мін’юст на підставі наказу № 1312/5 від 23.07.2015 р. звернувся до суду з позовом про припинення діяльності Комуністичної партії України. 16 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва постановив повністю задовольнити позов Мін’юсту та припинити діяльність КПУ на підставі закону про декомунізацію[13]. Це рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Розгляд справи тривав до серпня 2016 року, поки не був зупинений до часу отримання відповіді від Державної судової адміністрації України з приводу перевірки автоматизованого розподілу адміністративної справи № 826/15408/15 в Київському апеляційному адміністративному суді.[14] Розгляд не був відновлений до кінця 2016 року.

КПУ після ліквідації з-за порушень закону про декомунізацію вирішила створити всеукраїнську громадську організацію «Лівий марш».

28 травня 2015 р. в м. Києві відбулися Установчі збори Всеукраїнської громадської організації «Лівий марш: праця, зарплата, захист», однак було прийнято рішення про відмову у реєстрації. 21 грудня 2015 року Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив у задоволенні позову до Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 19 жовтня 2015 р. №351/01-41 “Про відмову у реєстрації громадської організації “Всеукраїнське об’єднання “Лівий марш: робота, зарплата, захист”.[15] 1 березня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляційну скаргу частково. Він скасував рішення суду та постановив нове, котрим скасував відмову у реєстрації та зобов’язав повторно розглянути документи про реєстрацію громадської організації[16]. Станом на червень рішення суду так і не було виконано через реорганізацію органів реєстрації.

Раніше, ще у липні 2014 р. Міністерство юстиції звернулося до суду про заборону Комуністичної партії України за антиконституційну діяльність.[17] Через різноманітні причини справа так і не слухалася в 2014-2016 роках.

Рекомендації

  • Виключити статтю 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за керівництво чи участь у незареєстрованих об’єднаннях громадян.
  • Виключити із Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» обмеження щодо створення та діяльності політичних партій та інших об’єднань, використання символіки, а також обмеження щодо участі у виборах для політичних партій, не ліквідованих в судовому порядку.
  • Внести зміни до Закону України “Про громадські об’єднання”, якими включити до переліку прав громадських об’єднань, передбачених статтею 21 цього закону, право представляти та захищати права своїх членів, інших осіб за їх запитом, ініціювати позови з питань суспільних інтересів.
  • Вищому адміністративному суду України доцільно узагальнити судову практику з питань позовів щодо ліквідації (анулювання свідоцтва про реєстрацію) політичних партій та громадських об’єднань.
  • Розробити та прийняти зміни до Закону України «Про політичні партії» з метою приведення його у відповідність до міжнародних стандартів[18]

[1] Див. більш докладно про цей закон також тут: Аналіз закону про заборону комуністичних символів, http://khpg.org.index.php?id=1430493970

[2] Див. текст висновку українською тут: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD%282015%29041-ukr, англійською тут: http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD%282015%29041-e.

[3]  http://www.ukrstat.gov.ua/edrpoy/ukr/EDRPU_2017/xls/ks_opfg_0117.zip

[4] Див. проект закону http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53883.

[5] Див. більш докладно: 236 «за» зменшення податкового тиску на благодійність , http://www.ufb.org.ua/aboutus/novini-forumu.htm?id=4172, а також тут: http://gurt.org.ua/interviews/27956/.

[6] постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 року №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру», http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/440-2016-%D0%BF.

[7] Проект Закону №2983 від 02.06.2015, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2983&skl=9.

[8] Див. «Нові правила реєстрації ГО та БО», УНЦПД, http://ucipr.us10.list-manage.com/track/click?u=8e61ce36d30c17eea42ed2c15&id=05e20d3966&e=2385987d3a.

[9] Податкова пастка для релігійних організацій, http://mvasin.org.ua/2016/05/1264, Законопроект 5050 прийнято: чи реєструвати статути?, http://mvasin.org.ua/2016/10/1324; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1667-viii.

[10] Див. приклади проблем з реєстрацією змін до статуту: Луганське обласне відділення Комітету виборців України: http://svsever.lg.ua/2017/01/kak_gonyat_zhalobu_po_krugu_iz_lichnogo_opyta_tatyany_filatovoj; Зачем нужно уволить министра Петренко с должности?, http://svsever.lg.ua/2017/01/zachem_nuzhno_izgnat_ministra_petrenko_s_dolzhnosti_.

[11] http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1797-19/print1485182823401949.

[12] Див. більш повний аналіз змін тут: Парламент покращив податкове середовище для громадянського суспільства, http://www.ucipr.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=491:parlament-pokraschiv-podatkove-seredovische-dlya-gromadyanskogo-susp-lstva&catid=16&Itemid=186&lang=ua.

[13] http://reyestr.court.gov.ua/Review/54392066.

[14] http://reyestr.court.gov.ua/Review/61386309.

[15] http://reyestr.court.gov.ua/Review/54772073.

[16] http://reyestr.court.gov.ua/Review/56342792.

[17] Див. текст позову тут: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/07/9/143697/.

[18] Див., зокрема, Руководящие принципы правового регулирования деятельности политических партий, ОБСЕ, http://www.osce.org/ru/odihr/81988.