Публікація

Святослав Шеремет: «Будь-яка нормотворча інтервенція, якщо вона претендує на успіх, має спиратися на аналіз політики»

До вашої уваги інтерв’ю Святослава Шеремета, координатора з політики та законодавства Національного ЧСЧ-консорціуму #MSM_PRO, щодо важливості навчання аналізу державної та місцевої політики у сфері захисту прав людини ЛГБТКІ+.

Влітку 2020 року Українська гельсінська спілка з прав людини провела серію тренінгів навчального модулю щодо аналізу державної та місцевої політики у сфері захисту прав людини для спільноти ЛГБТКІ+. Ми запросили тренерів та учасників навчання поділитися думками щодо важливості навчання громадських активістів у цієї галузі.

Перші запитання до тренера навчального модулю – до Святослава Шеремета.

 

Святослав Шеремет

Які переваги, на Ваш погляд, дає використання методології аналізу державної політики громадським активістам з ЛГБТКІ+ спільноти?

Щоби заохотити державу зробити кроки назустріч громадянському суспільству, треба думати, як держава. Аналіз політики лежить в основі обов’язкового алгоритму прийняття державних рішень з боку самої держави. Ми як громадські активісти можемо мати сто разів рацію в тих кроках, які ми пропонуємо державі, але для держави — якщо це правильна держава, побудована відповідно до класики державного управління, — є свої власні мірила, своєрідне решето, через яке носії владних повноважень повинні пропускати всі наші ініціативи, немов ота хазяйка, яка промиває через сито ізюм, сушені гриби або полуницю з ринку. Аналіз політики — універсальна методологія, яка одразу дозволяє пристосувати будь-які адвокаційні ідеї до вимог і очікувань держави. Аналіз політики — спосіб відсортувати фантазії від справді перспективних рішень.

Аналіз політики, як показала наша Школа, — наука складна. Було б наївно очікувати, що будь-який громадський ЛГБТКІ+ -активіст опанує цю науку та буде лускати кожну власну ідею як насіння, пропускаючи її через призму аналізу політики. Але якщо в команді однодумців, які просувають у співпраці з державою позитивні зміни, знайдеться принаймні хтось один, хто володіє теорією та практикою аналізу політики, то, друзі, всі свої адвокаційні напрацювання несіть одразу такому колезі. Вердикт про відповідність чи невідповідність будь-якого задуму принципам аналізу політики здатний значно скоротити шлях від постановки задачі до її досягнення.

У мене просто крутиться на язику дуже живий, свіжий приклад. Я особисто працюю на громадських засадах у Комітеті з регіональної політики Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. Так от, у нас на засіданнях комітету регулярно заслуховуються пропозиції різних громадських об’єднань про перегляд державної політики з тих чи інших питань епідемічного благополуччя в країні. Один із колег, якого я давно знаю та поважаю, вже три роки входить на комітет приблизно з однаковими пропозиціями щодо прийняття на рівні держави нової стратегії державної політики в галузі запобігання туберкульозу. Але пропозиції його команди щоразу впираються в адміністративний глухий кут. З позицій людини, яка більш-менш розуміє принципи аналізу політики, мені ясно: причина адміністративного гальмування — саме в тому, що напрацьовані пропозиції, добротні в основі, не пропущено через цикл аналізу політики. І розв’язати цей гордіїв вузол можна було би, пройшовши з цими пропозиціями шляхом аналізу політики. Мораль цієї історії в тому, що готове рішення дуже незручно «заднім числом» пропускати через цикл аналізу політики. Такий аналіз має робитися одночасно з напрацюванням пропозицій і документів, а точніше — лягати в основу такого напрацювання.

Я озираюсь на власну громадську «юність», точніше — на свої напрацювання щодо різних концепцій у тих чи інших сферах державної політики, які ми плодили з однодумцями ще з кінця 90-х років, і розумію, чому деякі з них мали хороший розвиток, а інші тихо пішли в небуття, зіштовхнувшись із адміністративними бар’єрами. Тому що ми тоді застосовували методи аналізу політики чисто інтуїтивно, не знаючи основ цієї науки, тому й виходило не завжди справно, а ми ще й дивувалися такій діаметрально різній подальшій долі своїх ідей.

У яких адвокаційних кампаніях ви плануєте її використати?

Будь-яка нормотворча інтервенція, якщо вона претендує на успіх, має спиратися на аналіз політики. Звісно, для фундаментальних ініціатив такий аналіз має бути максимально ґрунтовним, а для простеньких ініціатив немає потреби робити аналіз політики повного циклу, проте таких ситуацій, коли треба щось змінити у нормативно-правовій площині, а аналізу політики при цьому можна не робити, я вже не уявляю.

Засідання Робочої групи з обговорення імплементації РЦП

Які в нас зараз проблеми в стадії опрацювання? Наприклад, наші хлопці — гомосексуальні та бісексуальні чоловіки — позбавлені в Україні законної можливості здавати кров для своєї «половинки», що цього потребує. І це тільки тому, що донині діє морально та епідеміологічно застаріла норма, яка апріорі забороняє виступати донорами крові будь-якій людині з досвідом «гомосексуальних стосунків». Не вдаючись у причини цього дискримінаційного обмеження, скажу, що усунути його з правового поля ми зможемо швидше й «меншою кров’ю», якщо застосуємо відомі нам прийоми аналізу політики.

Інший гарячий приклад — значно масштабніший. Люди з числа ЛГБТКІ+ позбавлені в Україні бодай-якогось правового визнання своїх сімейних стосунків з іншою людиною тієї ж самої документальної статі. Простіше кажучи, для України як держави не існує в правовій площині десятків тисяч одностатевих сімей, попри те, що самі сім’ї — є, і це безсумнівна реалія для соціуму в цілому — і для сфери охорони здоров’я, і для галузі працевлаштування, і для сфери дозвілля, і для багатьох інших галузей. Що ми пропонуємо державі? Рішення очевидне: потрібна кардинальна правова новація, а саме — законодавче рішення про порядок визнання (реєстрації) в Україні тих цивільних партнерств (РЦП), які вже де-факто існують. Але щоби для держави це рішення було таким же очевидним, як і для нас, треба вносити відповідні пропозиції, спираючись на аналіз політики. Саме в такому разі шлях доведення перед державою того нашого твердження, що запропоноване нами рішення вирішить проблему, — буде пройдено швидше й упевненіше.

Тому і я, і команда Національного ЧСЧ-консорціуму #MSM_PRO в цілому, працюючи над цими та іншими проблемами, обов’язково включаємо аналіз політики в наш методологічний «раціон».

 

Інтерв’ю проведено за підтримки Freedom House в Україні.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заява Лариси Денисенко, Олександри Матвійчук та Олександра Павліченка щодо звільнення Денісової та висунення кандидатури Лубінця на посаду Омбудсмана

Заява Лариси Денисенко, Олександри Матвійчук та Олександра Павліченка.  31 травня 2022 року Верховна Рада України...

28 Червня 2022

Планування післявоєнного відновлення довкілля. Партнер УГСПЛ по Ініціативі “Трибунал для Путіна” — ЕПЛ випустив аналітичну записку

Партнер УГСПЛ по ініціативі “Трибунал для Путіна” МБО “Екологія-Право-Людина”  випустив аналітичний документ з основними дороговказами та законодавчими основами...

25 Червня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: