Суд більше 4-х років не визнавав батьківства українського офіцера, який загинув в Іраку
Центрально-міським районним у місті Кривому Розі судом 5-го жовтня 2010 року прийнято рішення про визнання батьківства українського офіцера-миротворця підполковника Олега Тихонова, який загинув під час виконання завдань миротворчої місії в республіці Ірак у вересні 2004 року, стосовно його малолітньої доньки Діани Шубіної.
Нагадуємо, що на початку червня 2009 року до Криворізького міського об’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка як до асоційованого колективного члена Української Гельсінської спілки із захисту прав людини із заявою звернулася Олена Шубіна, мати Діани. У заяві вона висловила прохання надати їй правову та громадянську підтримку у справі з визнання батьківства загиблого в Іраку офіцера миротворця Олега Тихонова відносно їхньої спільно, народженої поза шлюбом, дитини – Діани Шубіної. Це прохання Олени Валентинівни, військовослужбовця -контрактника Криворізької танкової бригади, було викликане у зв’язку з тим, що на той час, практично з формальних причин (не по суті) справу розглядали в судах різних інстанцій уже близько 4-х років і всі намагання сторони захисту прав Діани, які підтверджувалися відповідними документами, в національних судових та інших державних органах не находили підтримки.
Як вважає просвітянин і голова Криворізької організації СОУ Петро Лисенко, „захист прав малолітньої дитини, батько якої загинув, виконуючи державне завдання, потребував широкої громадської підтримки і максимального (наскільки це можливо) висвітлення ходу справи. Саме на цьому й були зосереджені всі зусилля. Фактично з червня 2009 року захист Діани було скоординовано. До юридичного супроводу справи, яким опікувався адвокат Євген Морозов, було долучено ще широко організовану громадську, інформаційну та морально-психологічну підтримку силами Криворізького міського об’єднання ВУТ „Просвіта” імені Тараса Шевченка та Криворізького осередку ВГО Спілки офіцерів України.».
Як зазначив Петро Лисенко, Олена Шубіна залишалася головною видимою персоною у справі, яка не припиняла активно діяти й максимально намагалася дотримуватися рекомендацій збоку адвоката й громадськості. Дуже важливо, що за рік відбулось подання документів до Європейського суду з прав людини і прийняття їх до розгляду, крім особистих звернень з боку Олени Шубіної, до Президента України і до Генеральної прокуратури звернулися делегати ХХ з’їзду Всеукраїнської громадської організації Спілки офіцерів України. Це були прохання взяти розгляд справи під особистий контроль і не допустити знищення генетичних зразків у судмедекспертизі (які за терміном уже належало знищувати). Для інформаційної підтримки було організовано ряд публікацій в ЗМІ (у т. ч. – і на сторінках газети „Промінь Просвіти”) та Інтернеті. Було навіть створено окремий інтернетсайт для підтримки захисту Діани ШУБІНОЇ, на якому були виставлено копії всіх основних документів у справі.
Ось що розповіла сама Олена Шубіна відносно цієї справи із оцінкою того, як все відбувалося та про власний набутий досвід під час захисту:
„Певні зміни я відчула, коли на одному із судових засідань (приблизно в кінці червня цього року) вперше за останні роки представник органу опіки висловив свою принципову позицію (це нерозуміння, чому й досі не прийнято судового рішення). Він сказав приблизно так: «Є експертиза, яка свідчить, що батько Діани є Олег Тихонов. Її підписано професорами.» Було видно, що ця людина просто чесно виконує свій професійний обов’язок на своїй ділянці і в своїй роботі спирається на висновки професіоналів у інших сферах діяльності.
Також мною було отримано листа за Вих.№1272 від 23.06.2009 з військової прокуратури Криворізького гарнізону за підписом військового прокурора майора юстиції А.А.Войни, у якому зазначено, що «у разі встановлення батьківства до громадянина Тихонова О.С. в суді, за вашим зверненням буде вжито заходів представництва щодо отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника». І у мене нема жодного сумніву у цих словах. За ці роки я отримала величезний особистий досвід того, як непросто сьогодні українському громадянину відстоювати і захищати свої права. Багато чому навчив мене і адвокат Євген Морозов. Він всю свою роботу робив за символічну плату. Тому що розуміє , які фінансові можливості сьогодні у військовослужбовців-контрактників. Я Євгену дуже вдячна. А Петро Олексійович Лисенко взагалі змінив моє ставлення до можливостей громадськості у подібних справах. Вже відчуваю, що повністю розумію необхідність (та й маю вже певний досвід) займатися правозахистом”.
Наприкінці слід зазначити, що Олена Шубіна тепер – серед активістів Криворізької організації СОУ.