Справа, про яку піде мова в цій статті, не може не вражати абсурдністю обставин. Йдеться про те, як органи внутрішніх справ із звичайного громадянина України зробили злочинця і майже довели до самогубства. Навіть прокуратура обурилась і завела кримінальну справу на винних у знущанні над людиною міліціонерів. Проте, суд розглядає справу вже понад 4 роки..

Тож, як все трапилось.

У 2003 році громадянина України Захаркіна, що їхав з пасажирами у власній машині, затримали начебто за причетність до вчинення квартирних крадіжок. При особистому обшуку нічого протизаконного у Захаркіна знайдено не було, що і зафіксували в протоколі. Того ж дня, пізніше, затриманому влаштували ще один обшук, і теж нічого не знайшли, про що знов-таки було зазначено у протоколі. Ви думаєте на цьому все скінчилося? Ні! За вказівкою начальника оперуповноважений Андрійчук провів ще один, третій обшук. І здогадайтеся що при цьому було знайдено у Захаркіна? Згорток фольги з наркотичною сировиною «марихуаною».

Для того, аби переконати, що наркотична речовина належить саме затриманому оперуповноважений вдався до застосування фізичної сили. Як зазначає прокуратура Івано-Франківської області «Андрійчук, після того, як поняті вийшли з кабінету, став наносити удари кулаками та ногами по різних частинах тіла, спричиняючи Захаркіну фізичний біль, та принижуючи людську гідність».

Переконанням оперуповноваженого Захаркін повірив, і адміністративний суд притягнув його до штрафу в розмірі 306 гривень.

Тільки-но закінчилась ця історія, як Михайлів, начальник відділення ВКР Івано-Франківського МВ УМВС в області, отримавши інформацію про те, що Захаркіна звільняють, вирішив, що не треба поспішати. Адже можливо (!!!) злощасний Захаркін причетний до якихось крадіжок. Тому віддав наказ знов його затримати. Тепер Захаркіна «переконували» у тому що він, окрім того що наркоман, ще й крадій.

Способи переконання були творчими і різноманітними. Наприклад на кісті рук затриманого надягали наручники, і з застосуванням металічного лому, який кінцями ставився між двома столами, підвішували вниз головою. Або надягали на голову протигаз і перекривали повітря.

На превеликий жаль міліціонерів, Захаркін не розкаявся, вини своєї не визнав, та спробував покінчити життя самогубством. Попросився в туалет де розірвав собі шкіру на лікті, витягнув вену та перекусив її, в зв’язку з чим трохи не помер.

Його врятували. В ході досудового слідства по кримінальній справі він був визнаний потерпілим. В суді було допитано десяток свідків, проведено відтворення обставин подій. Пред’явлено обвинувачення катам у формі. Проте, на цьому справа і зупинилася. Вірніше, справа то триває, але в суді вже близько чотирьох років не розглядається. Які причини?

Хворіють підсудні, хворіють їх адвокати, адвокати підсудних зайняті в інших засіданнях, державні обвинувачі йдуть у відпустку, не являються свідки, справа передається іншому судді, справу скеровують для додаткового розслідування тощо.

Як стало відомо, потерпілий Захаркін зараз знаходиться за кордоном, подалі від «таких сумлінних і переконливих представників органів внутрішніх справ», з якими йому довелося зустрітися.

А винні досі не покарані. І чи понесуть вони покарання взагалі?

Нагадаємо, у 2006 році було зареєстровано 78 випадків катувань в органах внутрішніх справ, у 2007 році – 56, та 32 за шість місяців 2008 року.

Марина Говорухіна